Дієприкметник - це форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією. За будовою, граматичними ознаками і синтаксичною функцією дієприкметники близькі до прикметників.
Як прикметники дієприкметники змінюються за родами, числами і відмінками (залитий сонцем двір, залитого сонцем двору, залиті сонцем двори, залите сонцем приміщення). Дієслівною ознакою дієприкметників є те, що вони можуть керувати іменником (двір, залитий сонцем), мати при собі залежні слова (одержаний давно), мають такі граматичні категорії, як час, стан, вид.
За відношенням до часу дієприкметники бувають теперішнього (згасаючий) і минулого (згаслий) часів. За відношенням до стану вони поділяються на активні (процвітаючий) та пасивні (скошений). Дієприкметники зберігають вид дієслова, від якого утворені.
У реченні дієприкметники виконують функцію означення або іменного складного присудка.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його ж дією. Вони мають форму теперішнього (заростаючий ставок) і минулого часу (зарослий ставок).
|
|
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета (написаний вірш).
Творення дієприкметників
Активні дієприкметники | Пасивні дієприкметники | ||
тепер. час | минулий час | тепер. час | минулий час |
від основ тепер. часу перехідних і неперехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч-, -юч -, (І дієв.) -ач-, -яч - (ІІ дієв.) стихати - стихаючий, сидіти - сидячий | від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л замерзнути - замерзлий | - | від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -єн-, -т - писати - писаний, мити - митий |
Деякі дієприкметники, втративши дієслівні ознаки виду і часу, перейшли у прикметники. Вони виражають постійну ознаку, не мають при собі залежних слів, а, навпаки, самі залежать від іменника.
Дієприкметник | Прикметник |
Нас зустріла розквітла блідо-рожевим цвітом яблуня. | Нас зустріла розквітла яблуня. |
Розквітла - дієприкметник, керує іменником (розквітла (чим?) цвітом), має час, вид стан. | Розквітла - прикметник, виражає ознаку іменника, має такі граматичні категорії, як рід, число, відмінок. |
У прикметниках дієприкметникового походження може змінюватися наголос, наприклад: ва ' рений, пе ' чений (дієпр.), і варе ' ний, пече ' ний (прикм.).
Дієприкметник із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом, який на письмі виділяється комами залежно від місця знаходження.
В офіційно-діловому стилі мови часто вживають дієприкметникові звороти з метою економності вислову і точності відтворення думки.