Флюс. Основні положення

Флюс – це речовина органічного і неорганічного походження, призначена для видалення оксидів з поверхні під паяння, зниження поверхневого натягу, поліпшення розтікання рідкого припою або захисту від дії навколишнього середовища. Флюси - матеріали які використовуються в металургійних процесах з метою запобігання розплавлених металів від взаємодії із зовнішнім середовищем, а також службовці для скріплення оксидів при паянні і зварці металів.

Флюси умовно розділяються на активні і пасивні. Активні флюси містять в своєму складі речовини, які активно взаємодіють з поверхнею металу, це кислоти (саліцилова, лимонна, фосфорна і т.д.), хлористий цинк, хлорид амонія, гидрохлориды деяких органічних сполук, органічний аміни, гліцерин. До пасивних флюсів відноситься каніфоль, яка є сумішшю органічних кислот, парафіном, мінеральними, рослинними і тваринними маслами, жирні кислоти. Вони видаляють тонкі і нестійкі плівки оксидів і сприяють розтіканню припою.

Процес паяння

При пайці місце спаювання добре зачищають, на нього наносять флюс і нагрівають пальником. Флюс на місці спаю спінюється і починає димітись, в цей момент на паяльник потрібно нанести трішки припою, який в подальшому буде потрібно нанести на спаювальну поверхню. Не потрібно багато розказувати про властивості флюсів і їх вплив на нам процес паяння. Просто візьміть паяльник і спробуйте паяти без флюсу. Ви відразу помітите, що процес йде досить довго і неякісно, так як припій не буде прикріплятись до спаювальної поверхні.