| Правила
| Приклади
|
| В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах.
1. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких до вимови:
а) між приголосними;
б) на початку речення перед приго-лосним;
в) незалежно від закінчення попе-реднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв;
г) після паузи, що на письмі позна-чається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапка-ми, перед приголосним.
|
Сидів у кабінеті. Наш учитель.
У грудях шпигало за кожним подихом (О.Гончар).
Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка). Була у Львові. У свято.
Стоїть на видноколі мати - у. неї вчись (Б.Олійник). Це було... у Києві.
|
| 2. В уживається для того, щоб уник-нути збігу голосних:
а) між голосними;
б) на початку речення перед голо-сним;
в) після голосного перед більшістю при-голосних (крім в, ф, льв, св, хв).
|
Працювала в офісі.
В Алуштї можна добре відпочити.
Дівчинка пішла в садок.
|
Чергування сполучників і - й
| Правила
| Приклади
|
| 1. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
а) після приголосного або паузи, що на письмі позначається крап-
кою, комою, крапкою з комою, дво-крапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком;
б) на початку речення.
|
Нема вже тієї хатини, і я в сивині, як у сні (Д.Павличко). Вірю в пам'ять і серце людське (Б.Олійник).
І благословен я був між золотим сонцем і зеленою землею (М.Коцюбинський).
|
| 2. Й уживається, щоб уникнути збі-
гу голосних:
а) між голосними;
б) після голосного перед приголос-ним.
|
Це й один зробить.
А мені й непогано.
|
| 3. Чергуванняі - й не буває:
а) при зіставленні понять;
б) перед словом, що починається на й, є, ї, ю,я.
|
Війна і мир; батьки і діти.
Тихо було і ясно.
|
Чергування з - із - зі(зо)
| Правила
| Правила
|
| 1. Пишеться з:
а) перед голосним на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова;
б) перед приголосними (крім с,ш), рідше - спо-лученнями приголосних початку слова, якщо по-переднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи.
|
Андрій з Оленкою помчали щодуху.
Слово! Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з дже-рел, що не міліють у народі (Д. Луценко).
|
| 2. Пишетьсяіз:
а) між шиплячими й свистячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ);
б) між групами приголосних (після них або перед ними).
|
Хтось і з дітей не зайшов до хати. Червоний мі-сяць аж горить, із хмари тихо виступає. Гнат вийшов і з хати.
|
| 3. Пишеться зі (зо):
Зі, а зрідка зо, вживається перед сполученням приголосних, коли початковими виступають з, с, ш, щ, незалежно від паузи та закінчення поперед-нього слова.
|
зІ столу, зі школи, позичив зо дві сотні, разів зо три
|
2015-09-06
1610
