Іменники — назви істот і неістот

Іменники поділяються на дві групи: назви істот і назви неістот.

Іменники — назви істот відповідають на питання хто? кого? кому? і т. д., а іменники — назви неістот відповідають на питання що? чого? чому? і т. д.

Категорія істот і неістот охоплює іменники з конкретним значенням. До назв істот належать назви людей і тварин (першокласник, перепел), решта іменників є назвами неістот. Граматичне поняття істот не цілком збігається з уявленням про живе у природі. Так, назви сукупності осіб (гурт, загін, натовп), назви мікроорганізмів (бактерія, мікроб) у грама­тиці відносять до назв неістот. Навпаки, до назв істот зарахо­вують різні міфологічні назви (чорт, відьма, Перун), назви померлих (небіжчик, покійник, мрець).

Назви істот і неістот розрізняються граматично — збігом чи незбігом деяких відмінкових форм. У назвах осіб чолові­чого роду (крім іменників на -а, -я: Саша, тесля) збігаються форми знахідного і родового відмінків: бачу друга, друзівнемає друга, друзів; бачу брата, братівнемає брата, бра­тів. У назвах осіб жіночого, середнього і спільного родів лише у множині знахідний і родовий відмінки формально однакові: побачив подруг, дівчаток, сирітнемає подруг, дівчаток, сиріт. В однині вони різні: побачив подругу, дів­чатко, сиротунемає подруги, дівчатка, сироти.

У назвах неістот збігаються у множині форми знахідного і називного відмінків: бачу будинкивидніються будинки, бачу ламписвітяться лампи, згадую морязгадуються моря. В іменниках чоловічого і середнього роду цей збіг про­стежується і у формах однини: бачу будиноквидніються будинок, згадую морезгадується море (але: бачу лампу —■ світиться лампа).

Примітка. У розмовному мовленні назви неістот нерідко мають форму знахідного відмінка, яка є спільною.^" формою родового: одягти светрик (светрика), плащ (плаща); співати пісні (пісень), а назви тварин у фор­мі множини мають знахідний відмінок, що збігається з називним: пасти корів (корови), телят (телята).

Завдання. Випишіть окремо назви істот і неістот. Поясніть їх лексичне значення і граматичне вираження.

198.

1. Не було б таких новинок, та хрещатенький Барвінок усіх здивував — він Фіалочку блакитну, наче панночку тен­дітну, за себе узяв (Гл.). 2. «Ох, якби ми, педагоги, так умі­ли вирощувати дітей, як жінка ця вміє вирощувати свої ви­ноградники та соснята!» (Гончар). 3. І такого краков'яка з гопаком ушкваримо (Вишня). 4. Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Ясно скрізь. Нема ні бога, ні чорта, і жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок, і водяників-мірош-ників нема. Зате багато дачників тепер купається, на зло ро­бочим людям і, очевидно, на досаду, бо чого ж мені і досі так соромно відпочивати там, де працюють люди (Довж.). 5. І рій дітей привітненьких на той горбок несе вінок з фіалочок бла­китненьких (Гл.).


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: