Зв'язок кількісних числівників з іменниками

Важливою граматичною ознакою числівників в україн­ській, як і в російській, мові є те, що вони то керують іменни­ком, то узгоджуються з ним. Розглянемо окремі випадки зв'яз­ку числівників з іменниками.

1. Числівники один, одна, одно (одне), одні узгоджують­ся з іменниками в числі й відмінку, а в однині — і в роді, як прикметники. Наприклад: Біля одного вогнища Сагайда по­бачив Брянського і Черниша; посхилявшись, вони їли з одного казанка і про щось розмовляли (Гончар). Числівник одні сполу­чається з іменниками, що вживаються тільки у множині: одні двері, одні ворота, одні сани.

Числівник один у сполученні з більше на..., менше на... разом з іменником має форму знахідного відмінка: більше на одного учня, більше на одну книгу, менше на одного коня, мен­ше на один трактор.

Примітка. Якщо в сполученні з більше на..., менше на... вживаються^ числівники два (обидва), три, чотири, то відмінкова форма зумовлена значенням іменника: при назвах осіб може бути форма знахідного відмін*! ка, спільна з родовим або називним: менше на три студенти і менше нщ трьох студентів, більше на дві піонерки, більше на двох піонерок. В інших випадках вживається тільки форма, спільна з називним відмінком: менше' на чотири гектари, більше на два проценти.

Числівники п'ять — двадцять, двадцять п'ять — три­дцять і т. д. завжди мають у цих сполученнях форму знахідного

264.

відмінка, а іменники — родового: більше на шість цент­нерів, менше на десять олівців.

2. З числівниками два, три, чотири, а також зі складени­ми числівниками, останнім словом яких є два, три, чотири, іменники вживаються у формі називного і знахідного відмін­ків множини. Наприклад: 1. Одержав два карбованці. 2. По­дарували мені дві книжки. 3. Три вершники звелися на стреме­нах, пильно вдивляючись у знайомі обриси міста (Цюпа). 4. Чо­тири герої-солдати майже два місяці по океану плавали (3 газ.).

Якщо до складу словосполучення з числівниками два, три, чотири входить означення, то воно може мати форму називного чи знахідного або родового відмінка множини: два нові (нових) будинки, три високі (високих) башти, двадцять три колективні (колективних) господарства. Порівняймо: На той час суддями були якіїсь два Осли, одна нікчемна Шкапа та два стареньких Цапа (Гл.).

У непрямих відмінках, крім знахідного, іменники, спо­лучаючись із кількісними числівниками два, три, чотири і більше, узгоджуються з ними.

Вживання іменників у називному відмінку множини при числівниках два, три, чотири стає неможливим, якщо імен­ники у формі однини і множини відрізняються основами. У таких випадках виступає форма родового відмінка однини: три болгарина, дві дівчини, чотири чуда. Іменники, що мають в однині суфікси -анин, -янин, -ин, у сполученні з числівни­ками два, три, чотири мають форму родового відмінка одни­ни: два громадянина, три селянина. Розмовній мові властиві при цих іменниках збірні числівники: двоє громадян, троє ^1< -селян.

Іменники, що означають парні предмети, у сполученні з числівниками два, три, чотири мають форму родового від­мінка однини: два плеча, три вуха, чотири ока.

Числівники два, три, чотири тільки в особливих випад­ках можуть сполучатися з іменниками, що не підлягають ліч­бі: дві склянки води, дві молодості, два щастя. Зовсім не сполу­чаються ці числівники з іменниками, що мають тільки форму множини (сани, ворота, двері), та з іменниками четвертої відміни, в яких є відмінність в основах однини і множини (лоша — лошата, теля — телята). Для переліку в таких випадках використовуються лічильні звороти з словами типу душ, голів, штук, примірників тощо: вигодовано сто сімдесят дві голови телят; куплено двадцять чотири штуки ножиць.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд керують іменника­ми в родовому відмінку множини. Наприклад: Це ж після війни рани ми свої лікуєм. Ще мільйон віків звікуєм (Тич.). Форму родового відмінка множини мають іменники, що сполу-

265.

чаються з іменниками з кількісним значенням типу пара, десяток, сотня, дюжина, сила, маса тощо. Наприклад: Гар­мати клекотіли на сотні кілометрів (Гончар).

3. Із збірними і неозначено-кількісними числівниками іменники також вживаються у формі родового відмінка мно­жини. Наприклад: Минуло кілька днів і ночей безконечно тя­гучих, немов смоляниста твань (Цюпа); Двоє незнайомих Сагайді бійців, сидячи" під деревом, мирно бесідували (Гончар).

У сполученнях числівника з іменником на означення при­близної кількості іменник завжди має форму родового або зна­хідного відмінка множини: днів зо два, кілометрів п'ять, років семи, сторінок зо двадцять.

4. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина у числовому зворо­ті опускається: одна третя (частина) доби, сім десятих (ча­стин) гектара та ін. Лише зрідка натрапляємо на приклади зі словом частина: Тепер Велике Солоне озеро становить одну десяту частину колишнього.

Якщо до складу мішаних чисел входять слова половина, чверть, то форма іменника визначається числівником, що озна­чає цілі числа: два з половиною кілометри, бо два кілометри; п'ять з чвертю годин, бо п'ять годин тощо.

5. Числівники півтора, півтори керують іменниками в ро­довому відмінку однини, а числівник півтораста — в родо­вому відмінку множини: півтора відра, півтори години, пів­тораста кілограмів.

Завдання. І. Перепишіть текст, замінивши цифри й умовні позначен­ня словами. Поясніть зв'язок числівників з іменниками. У складних сло­вах підкресліть корені.

Межа вічної криги в Арктиці відступила на кілька сотень кілометрів на північ. Якщо 1901 р. криголам «Єрмак» не зміг дійти навіть до північного краю Нової Землі, то 1935 р. кри­голам «Садко» пройшов по чистій воді на 600 км далі на пів­ніч від того місця. У 1925 р. малі некриголамні судна вперше обійшли з півночі по чистій воді острів Шпіцберген, а в 1932 p.— Землю Франца-Йосифа. У період з 1924 по 1944 р. за­гальна площа криги лише в радянських арктичних районах-зменшилася приблизно на 1 млн. км².

Про потепління свідчить також і неухильне зростання се­редньорічних температур. Підвищення середньорічних температур відмічено на острові Шпіцберген, на Землі Франца-Йосифа, у Гренландії, у північних районах Радянського Союзу.

Якщо в 1895—1915 pp. середня річна температура в Архан­гельську становила 0,2°, то у період з 1916 по 1930 р. вона зросла до 0,9°. А в районі Ленінграда за останні 130 років

266.

середня температура піднялася на 1,1°. Щоб оцінити величи­ну такого потепління, досить сказати, що підвищення серед­ньої річної температури лише на Г рівнозначне переміщенню даної місцевості на південь на 600—700 км.

(В. Комаров)

II. Прочитайте і запишіть словами числа й умовні позначення. Пояс­ніть зв'язок іменників з числівниками.

Зразок: 1,5 кг — одна ціла і п'ять десятих кілограма, і півтора кілограма.

— м; — км; 150 га; 15 см; 1,25 т; -у ц; 5млг;0,37 га; -^г м;

J 500 г; 1,5 хв; 15 -|- крб; 140,7 %; 120 %; 16,9 дм.

III. Розкриваючи дужки, складіть словосполучення. Числа напишіть словами. Обґрунтуйте правильність ужитих вами відмінкових форм імен­ників при числівниках. 1. Бачу (3, дівчина). 2. Зустрічаємо (4, болгарин). 3. На фермі (742, теля) і (43, лоша). 4. Купив (2, плоскогубці).

5. Відремонтували (3, двері). 6. Купив (2, чобіт). 7. На ске­лі (З, орля). 8. Збудували (4, дитячий ясла). 9. Проголосувало (4673, громадянин). 10. Делегатів (42, чоловік).

IV. Перепишіть речення, добираючи з дужок слово, потрібне за зміс­том. Обгрунтуйте свій вибір.

1. (Дві, два, двоє, пара) (дівчата, дівчини), сплять, приту­лившись щока до щоки, і світле їхнє волосся в'ється за ними хвилею в повітрі. 2. За останні (півтора, одна ціла і одна дру­га, одна ціла і п'ять десятих, півтори) року він, Сава Зарудний, переробив зі своїми колгоспниками безліч роботи (Довж.). 3. (Два, дві, двоє, двійко, пара) дні простояли козаки в Вітро­вій Балці (Гол.). 4. Будинки, як (чотири, четверо, четвірко) (високі, високих) скелі, обступають подвір'я. 5. Офіцери щой­но привели (кілька, кількох) бійців молодшого поповнення.

6. За добу батальйони мали перевалити хребет, зробити кожен по (п'ятдесят, півсотні, половину сотні) кілометрів, а надве­чір наступного дня вийти з двох боків у тилу ворога і непоміт­но осідлати шосе (3 те. Гончара).