Майбутній час

Однина

1-ша ос. буду, їстиму, з'їм, дам, розповім; 2-га ос. будеш, їстимеш, з'їси, даси, розповіси; 3-тя ос. буде, їстиме, з'їсть, дасть, розповість.

Множина

1-ша ос. будемо, їстимемо, з'їмо, дамо, розповімо; 2-га ос. будете, їстимете, з'їсте, дасте, розповісте; 3-тя ос. будуть, їстимуть, з'їдять, дадуть, розповідять.

309.

Дієслова бути, їсти в українській мові втратили давні особові форми майбутнього часу. Тепер вони змінюються, як дієслова першої дієвідміни.

Дієслова з'їсти, дати, розповісти зберігають в основному архаїчну систему особових закінчень, про що свідчить порів­няння їх з формами дієслова їсти у теперішньому часі: їм — дам, їси — даси, їсте — дасте.

Завдання. І. З поданих речень випишіть дієслова теперішнього і про­стого майбутнього часу і визначте їх дієвідміну, час, особу, число.

I. Коли дивлюся на зліт невиданих споруд, мені в душі й очах той дивний світ сіяє, куди нас приведе комуністичний труд (Сос). 2. Я знаю силу слова — воно гостріш штика й швидше навіть кулі (Сос). 3. З морями цими випливемо ми до комунізму берегів жаданих (Рильськ.). 4. Спатиме він тепер на третьому поверсі, де стоять розкішні квіти у кімнатах (Гонч.). 5. І пригадалося йому дитинство: над водами хи­ляться лози, лелека пливе в висоті (Рильськ.). 6. Вітчизни могутній і сонячний зліт ми дружно прославим піснями (Сос). 7. Шахтарі, і ливарі, й солдати, затамуєм ран минулих біль, в дружнім колі сядем біля хати, як було, поділимо хліб-сіль (Мал.). 8. Багряні од зорі шумлять мені тополі, хитаються й шумлять, як і тоді давно (Сос).

II. У поданих реченнях визначте дієслова архаїчної групи і поясніть, які з них вживаються з давніми, а які з новими особовими формами.

1. Радянська влада не дасть бідноті погибать (Нар. те.).

2. Не важкі тепер жнива, бо є техніка нова (Нар. те.).

3. Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Л. Укр.). 4. Односельчани чекають, що я розповім про події на фронтах (Збан.). 5. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Нар. те.). 6. Мого несхибного ножа не з'їсть, не ви­щербить іржа (Рильськ.). 7. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. те.).

III. Визначте, до якої дієвідміни належать подані дієслова; провід­міняйте їх у теперішньому часі. Порівняйте особові форми теперішнього і майбутнього часу цих дієслів і визначте, які є відмінності в особових закінченнях і чим вони зумовлюються.

З'являтися, зустрічати, поглядати, їздити; лазити, гризти, ховатися, зривати.

IV. Визначте, в яких з наведених нижче дієслів при творенні форм теперішнього часу і простого майбутнього відбуваються зміни приголос­них. В яких особових формах дієслів відбуваються ці звукові процеси?

Берегти, знати, чорніти, колихати, рухатись, лазити, в'язати, гуляти, квасити, тесати, звисати, лагодити, платити, мастити, кріпити, славити, садовити, тямити, гриміти, під­стригати, злягти, утекти, утікати, затухати, запросити, на-

310.

низати, засвітити, обчистити, підсобити, переступити, зачепи­ти, підживити, обламати, обломити, охопити, переїздити, привітати, виплавити, розправити.

V. З наведених прикладів виберіть дієслова майбутнього часу склад­ної і складеної форми, визначте їх особу і число.

1. Будем дружно працювати, щоб міцнів колгоспний край (Нар. те:). 2. Хто посіє вітер для війни, той буде жати бурю смертоносну (Мал.). 3. У наступ! Пролунає танкістам коман­да. Екіпажі звично сідатимуть у машини і будуть виходити на рубежі для атаки. Стрілецькі батальйони другого ешелону чекатимуть своєї черги. Вони лежатимуть на росяному узліссі, проводжаючи очима танки з десантами. Усе гримітиме навко­ло, а важкі машини надриватимуться, але будуть упевнено іти вперед, до населеного пункту, який наближатиметься з вранішньої імли (За Гончаром.).

VI. Подані дієслова продієвідмінюйте у складній і складеній формі майбутнього часу.

Ловити, рухатися, добувати, бачити, думати, учити, зби­ратися.

VII. Провідміняйте дієслова нести, пронести в усіх формах майбут­нього часу українською і російською мовами. Визначте, які є спільності і відмінності в особових закінченнях та формах майбутнього часу порівнюваних слів.