Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

В українській мові дієприкметники можуть втрачати влас­тиві їм дієслівні ознаки і переходити до розряду прикметни­ків. У цьому випадку вони виражають уже постійну ознаку предмета і не можуть мати при собі залежних слів. Напри­клад, у сполученнях квашена капуста, смажена риба, парене

323.

молоко слова квашена, смажена, парене — прикметники, бо вони виражають постійну ознаку предметів. У висловах кар­топля, смажена на салі; смажена на олії риба; молоко, парене в печі; в діжці квашена капуста ті ж самі слова (смажена, парене, квашена) — дієприкметники, оскільки виражають оз­наку предметів за дією і мають залежні слова (парене в печі, смажена на олії, квашена в діжці).

Прикметники дієприкметникового походження можуть від­різнятися від дієприкметників наголосом. Так, у сполучен­нях печена в огні картопля, варена у печі картопля слова печена і варена — дієприкметники, а печёна і варёна картоп­ля — прикметники.

Дієприкметники втрачають ознаки не лише дієслів, а й прикметників. У таких випадках вони виражають не ознаки предметів, а самі предмети, виступають їх назвами. Напри­клад: Було ясно, що завідуючий людина обережна (Стельмах)' Полонених відправлено в глибокий тил (Янов.). У цих речен­нях дієприкметники завідуючий, полонених — субстантиву­валися (тобто перейшли до розряду іменників), тому й висту­пають у функції підмета (завідуючий) і додатка (полонених).

Завдання. З поданих речень виберіть дієприкметники, вкажіть, які з них вживаються у функції прикметників, а які у функції іменників. Ви­значіть синтаксичну роль цих слів.

1. Його душа, полонена блиском чарівних картин, не мог­ла від них відірватись (Фр.). Полонений фашистський танк швидко оточили червоноармійці (Десн.). Коло самого блін­дажа Туманов настиг полонених (Панч).

2. На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні, порубані та поране­ні немилосердною сокирою (Коцюб.). Машина артилеристів круто завернула під горою і почала забирати поранених (Куч.).

3. До вуха долітав давно жданий поклик трембіти (Ко­цюб.). Щоб настав час жданий людського єднання... треба перейнятись швидше світлом знання (Граб.). Зустріли в куз­ні їх, як рідних, жданих (Ільч.).

4. Сніданок був простенький — варена картопля, смажена яєчня, гаряче молоко (Збан.). Почало з'являтися на столі... і печене, і варене, і смажене, і парене (Стельмах). Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі (Донч.).

§ 188. Безособові форми на -по, -то

В українській мові від пасивних дієприкметників минуло­го часу з суфіксами -н(ий), -т(ий) утворюються незмінні дієслівні форми на -но, -то, наприклад: записаний — записа-

324.

но, прочитаний — прочитано, збудований — збудовано, зши­тий — зшито, вкритий — вкрито, политий — полито. Ці форми виражають дію неназваної чи невідомої особи, тому вживаються у безособовому реченні у функції присудка. На­приклад: Останній екзамен складено, школу закінчено (Донч.). У цьому безособовому складному реченні в ролі присудків виступають віддієслівні форми на -но, -то: складено, закінчено. За цією функцією в реченні їх і називають присудковими фор­мами на -но, -то.

Завдання. І. Від поданих дієслів утворіть пасивні дієприкметники, а від дієприкметників — присудкові^форми на -но, -то..

і Зорати, вивчити, закрити, перечитати, визнати, виписати, виявити, відправити, спрацювати, подарувати, посіяти, ви­шити, обговорити, подолати, принести, спекти, виробити.

II. Випишіть з газет шість речень з присудковими формами на -но, -то.