Наукою про мову доведено, що сучасні прийменники мають різне походження. Первинні прийменники сформувались давно, сліди їх утворення загубились і встановити походження більшості з них важко. Вторинні прийменники похідні, були колись повнозначними словами і виступали у функції членів речення. Це підтверджується наявністю в нашій мові співвідносних з іменниками, прислівниками слів, які й нині вживаються то як іменники, прислівники, то як прийменники. Наприклад:
1. 2. | Коло повітки на току два Кайдашеві сини поправляли поди під стіжки (Н.-Лев.). Навколо стояла така ти- | 1. Під лежачий камінь вода не тече (Нар. тв.). 2. Я дім збудував і навколоспоруди розвів ці плодові, рясні дерева (Нагн.). |
ша, яка тільки може бути в полі під час жнив (Збан.). |
У реченнях лівої колонки під — іменник, що називає місце для укладання стіжків, скирт (перше речення), а навколо — прислівник, що називає простір (друге речення). У реченнях правої колонки під, навколо — прийменники, що сполучаються з іменниками і вказують на місце предмета, нижче від якого або навколо якого відбувається дія.
|
|
Прийменники, що утворюються від інших частин мови, поділяють на відіменні (утворені від іменників з абстрактним значенням) і прислівникові (утворені від прислівників, що самі походять від іменників).
Частина відіменних і прислівникових прийменників співвідносна з іменниками (про це вище) і прислівниками, тобто вживається в значенні іменників і прислівників и
. Порівняйте: | ||
Прислівники . Авто промчало (де?) мимо, 1. обдавши нас запахом бен- | Прийменники | |
1, | Гримнув постріл, і куля | |
зину (Колес). | промчала мимо (чого?) голови опришка (Хотк.). | |
2. | Дерева лежали (де?) 2. вздовж і впоперек (Загреб.). | Ми пливли вздовж (чого?) сірих скель (Коцюб.). 1 |
Перехід слів інших повнозначних частин мови у прийменники відбувається тоді, коли самостійне слово, втративши своє лексичне значення, починає виконувати службову роль, перестає бути членом речення. Наприклад: 1. Коло лісу ворушаться тіні (Стельмах). 2. Кругом ставка біліє смуга з вишневих та черешневих садків (Н.-Лев.). Слова коло, кругом
348.
не мають самостійного лексичного значення і, як прийменники, виконують лише граматичну роль — указують на простір, чим уточнюють значення родового відмінка іменників ліс, ставок.
Слова крім, біля, поверх, замість, опріч, серед та інші не співвідносні з прислівниками і вживаються тільки як прийменники.
Завдання. І. Прочитайте речення. Випишіть вторинні прийменники. Вкажіть, від яких частин мови вони утворені.
I. Мистецтво, подібно до мови, є засобом спілкування людей, подібно до науки — засобом пізнання дійсності.
|
|
2. Під час естетичного переживання відбувається справжнє чудо. Читаючи, ми бачимо те, чого нема перед очима.
3. На відміну від письменників та композиторів живописці... є і творцями, і виконавцями. Кожному з них, крім творчої уяви, потрібні вправні руки. 4. Залежно від призначення твори пластичних мистецтв поділяються на монументальні, станкові і декоративні. 5. Порівняно з майстрами інших жанрів живописец-портретист найбільше зв'язаний з об'єктом зображення. 6. Зважаючи на велике значення матеріалів і засобів використання їх, твори живопису класифікують також за їх технікою. 7. Серед усіх мистецтв є тільки одно суто слухове — музика (3 те. П. Білецького).
II. Складіть по два речення з поданими словами так, щоб в одному випадку ці слова були іменниками, прислівниками, а в другому — прийменниками.
Кінець, навколо, попереду, круг, шлях, назустріч, близько, галузь, мета, зв'язок.
III. Напишіть за поданим початком твір на тему «Перед картою Батьківщини», використовуючи відіменні і прислівникові прийменники.
Схвильований, стою перед картою рідної Вітчизни. Відповідаючи на уроці географії, мандрую через безмежні простори рідного краю від моря до моря. Батьківщино моя неозора!..