Методика вертикального статичного навантаження на штамп

Суть цього методу полягає у плавному зануренні (вдавлюванні) в грунт конічного наконечника (зонда) під дією вертикального тиску. Глибина зондування фіксується спеціальними приладами, а зусилля вдавлювання – спеціальними динамометрами.

За об’єктивний критерій оцінки результатів статичного зондування приймається питомий опір зондування Q, що дорівнює відношенню зусилля зондування до квадрату висоти конічного наконечника h, при цьому вважається, що в однорідних зв’язних грунтах питомий опір зондуванню не залежить від глибини занурення зонда.

Статичне зондування дає змогу:

1. Розчленувати розріз товщі грунтів на окремі шари і виділити прошарки завтовшки 1-3 см;

2. Виявити наявність і поширення однорідного шару;

3. Визначити глибину залягання покрівлі скельних і крупноуламкових порід;

4. Дати наближену якісну оцінку таких показників, як щільність піщаних і консистенція глинистих порід, модуль деформації, внутрішнє тертя, тощо;

5. Оцінити якість ущільнення грунтів у насипних та намивних спорудах, тощо;

6. Визначити товщу органогенних грунтів на болотах та інше.

Визначення даних для розрахунку польових фундаментів (опір грунту під нижнім кінцем палі та на її бічній поверхні). Статичне зондування є одним з основних методів дослідження основ споруд при проектуванні фундаментів на палях.

Під час статичного зондування визначають: питомий опір грунту зонду P_q (МПа); опір тертя грунту по бічній поверхні зонду P_q (кН) або питомий опір тертя грунту на ділянці бічної поверхні зонду (муфта тертя) P_f (МПа).

Статичне зондування дає змогу знаходити кореляційні взаємозв’язки між між питомим опором грунту зондуванню і такими характеристиками, як модуль деформації грунтів, питоме зчеплення, кут внутрішнього тертя, консистенція тощо.

Під час проведення інженерно – геологічних розвідувань зондувальні свердловини призначають по контуру споруд або на відстані не більш 5 м від контурів. Перед початком робіт на будівельному майданчику проводять тарування зонда шляхом порівняння результатів зондування та лабораторних досліджень проб грунту, відібраного з виробок, у яких виконане зондування.