Вона, воно або поєднуючи із займенниками цей, ця, це: цей

Службовець (він), цей сум (він), цей спеціаліст (він), ця довідка

(вона), ця адреса (вона), це зобов’язання (воно).

2. Деякі іменники можуть бути спільного (подвійного) роду –

Чоловічого або жіночого: цей сирота і ця сирота, цей листоноша

І ця листоноша, цей нероба і ця нероба; чоловічого або

Середнього: цей ледащо і це ледащо.

Залежно від конкретного змісту значення чоловічого або

Жіночого роду мають прізвища: Шевчук, Кудлай, Муха.

3. Рід незмінюваних іменників установлюється так:

А) назви осіб мають рід відповідно до статі: цей аташе, ця

леді;

Б) назви тварин мають звичайно чоловічий рід: цей какаду,

Цей шимпанзе (але якщо треба вказати на самку, назві надається

значення жіночого роду: ця какаду, ця шимпанзе);

В) назви неістот мають середній рід: це кашне, це комюніке,

це меню, це жюрі, це алібі;

г) власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви:

Цей Кракатау (вулкан), цей Хоккайдо (острів), ця Міссісіпі

(річка), ця Монако (країна), це Гельсінкі (місто), це Онтаріо

(озеро);

ґ) незмінювані складноскорочені слова мають рід відповідно

До роду іменника, який входить до абревіатури в називному

Відмінку: цей райво (відділ), цей НБУ (банк), ця СБУ (служба), ця

НАДУ (академія), це МЗС (міністерство), це ТОВ (товариство).

Іменники, що вживаються тільки в множині, за родами не

Розрізняються: ці двері, ці ножиці, ці канікули, ці Карпати, ці

Суми.

Число іменників: однина й множина

Іменники в однині можна співвіднести із займенниками він,

Вона, воно або поєднати із займенниками цей, ця, це: цей світ

(він), ця громада (вона), це товариство (воно), це читання

(воно).

Іменники у множині можна співвіднести із займенником вони

або поєднати із займенником ці: ці плани, ці розпорядження, ці

Двері, ці Чернівці.

Однина й множина іменників різняться між собою за-

Кінченнями: наказ – накази, службовець – службовці. Проте в

Іменниках середнього роду на -я (зобов’язання, знання) за-

Кінчення в обох числах збігаються. Число цих іменників визна-

Чаємо, орієнтуючись на слова, що стоять при них: зобов’язання

виконується – зобов’язання виконуються, ґрунтовне знання –

ґрунтовні знання.

Відмінки іменника

В українській мові є сім відмінків:

Називний хто? (до істот) що? (до неістот)

Родовий кого? чого?

Давальний кому? чому?

Знахідний кого? що?

Орудний ким? чим?

Місцевий на кому? на чому?

Кличний - -

Відміни іменників

До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і

Спільного родів, які в називному відмінку однини мають

Закінчення -а(-я): голова, сирота, Микола.

До другої відміни належать:

А) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку