Щоб, аби

Допустові: хоч (хоча), дарма що,

Незважаючи на те що

Порівняльні: мов, немов, наче,

Неначе, ніби, нібито, як,

Немовби, начебто

Причинові: бо, тому що, оскі-

Льки, через те що, завдяки тому

Що, у зв’язку з тим що

Мети: щоб, для того щоб, задля

Того щоб, аби

Уживання сполучників і-й

Уживання сполучника і: Уживання сполучника й:

• перед так званими йотованими

(є, ї, я, ю)

• між голосними

• на початку речення • після голосного перед

Приголосним

• між приголосними

• після паузи перед приголосним

• при зіставленні понять

Чергування і – й не відбувається:

• після паузи;

• перед й, є, ї, я, ю (вага і ємкість);

• при зіставленні і протиставленні (батьки і діти);

• у заголовках (“Господарська і фінансова діяльність

Облдержадміністрації”).

В одному реченні слід уникати надмірного повторення як

Сполучника і, так і сполучника та, доречно використовуючи то

один, то другий, наприклад:

Надання субвенцій, виділення необхідних ресурсів для

Виконання програм і проектів та інші витрати, пов’язані зі

Здійсненням містом столичних функцій.

Припиняти право користування земельними ділянками

Та іншими природними ресурсами у випадках, передбачених

Конституцією і чинним законодавством України.

Для приєднання підрядної причинової частини до головної

Треба використовувати сполучники бо, тому що, через те що,

Оскільки, а не так як.

Треба розрізняти складні сполучники щоб, якби й однозначні

З ними самостійні слова, що пишуться з частками би, б окремо.

Сполучники зате, проте пишуться разом, а однозвучні з

Ними займенники з прийменниками за те, про те – окремо.

У діловому мовленні переважно вживаються сполучники:

Внаслідок того що, завдяки тому що, зважаючи на те що, з

Того часу як.

Російський варіант Суржиковий варіант Український варіант

В качестве

Руководителя

В якості керівника як керівник

Как ни старался як би не старався хоч би як старався

Какой бы ни был

Результат

Який би результат не

Був

Хоч би який

Результат був

Частка

Частка як частина мови.

Групи часток.

Ключове слово: частка.

Частка – службова частина мови, яка надає словам чи

Реченням певного смислового й емоційного відтінку і

Служить засобом творення слів.

За значенням і функціями частки поділяються на такі групи:

Частки, що

Надають

Смислового

Відтінку

Модальні формотворчі словотворчі

Вказівні: оце, ось

Та ін.

Стверджувальн

І: так, аякже

Та ін.

Хай, нехай, най,

Як, що, би, б

Будь-, -небудь,

Казна-, хтозна-,

Аби-, де-, -сь,

Не-, ні-, би, б,

Же, ж

означальні:

Справді, точно, як-

Раз, саме, власне

Заперечні: ні,

Ані

обмежувальні:

Лише, тільки,

Хоч, хоча б,

Навіть, уже,

Таки

спонукальні: