1. Підготувати гігрометр до роботи. Протерти його блискучу поверхню, наповнити ефіром резервуар, поставити прилад на підставку так, щоб блискуча поверхня була добре освітлена.
2. Почати вдувати повітря в гігрометр, уважно стежачи за станом блискучої поверхні й показаннями термометра. У момент появи роси на блискучій поверхні вдування повітря припинити і зняти показання термометра з точністю до 0,10С (t 1).
3. У момент зникнення роси відмітити температуру t 2 з такою ж точністю. Середню з цих двох температур взяти за температуру точки роси.
4. Дослід провести 5 разів і обчислити середнє значення температури точки роси.
5. Знайти тиск насиченої пари (дод., табл. 2):
а) за кімнатної температури;
б) температури точки роси.
6. Установити відносну вологість повітря в лабораторії. Усі дані занести в табл. 6.1.
7. За допомогою груші змочити батист правого термометра психрометра.
8. Увімкнути психрометр і, почекавши 4–5 хв, визначити температуру сухого і змоченого термометрів (t 1 і t 2) з точністю до 0,10С. Дослід повторити 10 разів з інтервалом 2–3 хв.
|
|
9. Обчислити сталу приладу А за формулою (6.6), знаючи психрометричну різницю температур (t1 – t2)сер, тиск насичення пари Р і тиск пари за певної температури (табл. 6.1), атмосферний тиск H за барометром.
10. Обчислити абсолютну й відносну вологість повітря.
11. Дані досліду та результати вимірювань занести до табл. 6.2
Таблиця 6.1
№ п/п | t1 | t2 | tроси | tроси сер. | Р | Рн | r % |
Таблиця 6.2
№ п/п | t1 | t2 | t1- t2 | (t1-t2)ср | Н | Рн | А | Р | r, % |
∙ | |||||||||
∙ | |||||||||
Лабораторна робота 7
Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини