Нормативно-правове регулювання інвестиційних відносин

Формування в Україні інвестиційного права як підгалузі господарського права почалося з прийняттям Верховною Радою України Закону «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р

Інвестиційні відносини зазнають нормативно-правового регулювання за допомогою:

1) актів законодавства;

2) правових документів локального характеру;

3) інвестиційних договорів.

Інвестиційне законодавство – це сукупність прийнятих компетентними органами нормативно-правових актів різної юридичної сили, які регулюють інвестиційні відносини.

Інвестиційне законодавство є підсистемою, підгалуззю господарського законодавства.

Виділяють ознаки інвестиційного законодавства:

1. розгалуженість і значна кількість нормативних актів;

2. наявність значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії, зокрема відомчих, регіональних та локальних;

3. відсутність інвестиційного кодексу.

Інвестиційне законодавство склад із Заг та Особливої частини.

Об'єктивні підстави та напрями державного регулювання інвестування в Україні.

Інвестиційна діяльність як різновид господарської діяльності є, як правило, суспільно-корисною. Однак інвестори, здійснюючи таку діяльність з метою отримання прибутку, не завжди враховують суспільні (публічні) інтереси — суспільства в цілому, територіальної громади, окремих прошарків населення тощо стосовно безпечних і належних умов життя, праці, харчування. Прагнучи отримати максимальний прибуток, інвестори можуть порушувати при цьому вимоги щодо:

• якості продукції, робіт, послуг, які надаються іншим учасникам господарського життя та громадянам;

• збереження довкілля, раціонального використання природних ресурсів;

• дотримання умов містобудування;

• дотримання умов праці найманих працівників які здійснюють практичні дії щодо реалізації інвестицій;

• дотримання норм антимонопольного законодавства;

• підтримання конкурентного середовища на ринку інвестицій та утримання від недобросовісної конкуренції.

Забезпечити здійснення інвестиційної діяльності з урахуванням суспільних інтересів у масштабі країни спроможна лише держава як виразник таких інтересів. У зв'язку з цим українським законодавством передбачається державне регулювання інвестиційної діяльності.