Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці

Поліпшення умов і охорони праці, що відповідає інтересам не тільки безпосередньо працівників, а й підприємців та всього суспільства в цілому, в умовах ринку тісно пов’язано з економічним стимулюванням роботодавців.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і соціальні результати виробництва.

До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.

Сприятливі умови забезпечують підвищення продуктивності праці як за рахунок інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивного (підвищення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).

Зростання продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої якості виробничої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зниженню собівартості продукції.

Метою роботи є вивчення методів оцінки ефективності модернізації обладнання та заходів щодо покращання уморв праці.

Завдання до роботи:

6.1. Визначення ефективності від впровадження заходів по поліпшенню умов праці.

6.2. Розрахунок економічної ефективності за рахунок збільшення питомої ваги тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня.

6.3. Розрахунок економічної ефективності за рахунок економії фонду заробітної плати при зменшенні втрат робочого часу через травматизм та захворюваність.

6.4. Зробити висновки до роботи.

6.1. Визначення ефективності від впровадження заходів по поліпшенню умов праці

Визначення ефективності від впровадження заходів по поліпшенню умов праці виконуються у наступній послідовності:

- оцінка відповідності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу нормативним вимогам після проведення заходів з охорони праці;

- розрахунок нових показників інтегральної оцінки умов праці та визначення нової категорії важкості праці; розрахунки нових показників стомлення та працездатності;

- оцінка ефективності заходів з охорони праці (розрахунок зниження стомлення, зростання працездатності та продуктивності праці при зменшенні категорії важкості праці).

Для оцінки ефективності визначаються нові значення аналітичних показників: категорія важкості, коефіцієнт умов праці або коефіцієнт безпечності устаткування. Вибір показника залежить від того, які елементи умов праці змінюються при вживанні заходів щодо охорони праці та які показники ці елементи враховують. Зміна показника характеризує ефективність проведених змін.

Крім того, можливо визначити яким чином зміна важкості праці впливає на працездатність людини та його продуктивність:

, (6.1)

де ΔW - зростання продуктивності праці, %;

R 1 и R 2 - працездатність в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці, які знизили важкість праці;

0,2 – емпіричний коефіцієнт, який показує вплив зростання рівня працездатності на продуктивність праці.

Приклад. Здійснення заходів щодо охорони праці дозволило зменшити інтегральну оцінку важкості праці (Іп) з 40 до 30. Визначити ефективність заходів щодо охорони праці.

Рішення

Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (3.7 Практична робота 3)

Визначаємо працездатність персоналу в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (3.8 Практична робота 3)

R1=100 – 38 = 62

R2= 100 - 22,5 = 77,5

Визначаємо зростання продуктивності праці за формулою (6.1)

.

Для оцінки ефективності заходів щодо охорони праці визначаємо також зменшення важкості праці та ступеня стомлення

6.2. Розрахунок економічної ефективності за рахунок збільшення питомої ваги тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня

Вихідні дані для розрахунку приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності від збільшення питомої ваги тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня

Варіант Питома вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого дня, % Частка продукції, яку випускає ділянка в загальному обсязі продукції підприємства, % (Пч) Річний випуск продукції ділянкою, грн. Умовно постійні витрати в собівартості річного випуску продукції, грн. (Ву) Собівартість технологічного обладнання на ділянці (Фс)
до впровадження заходів () після впровадження заходів () до впровадження заходів () після впровадження заходів ()
  0,45 0,63          
  0,38 0,55          
  0,41 0,61          
  0,35 0,54          
  0,47 0,68          
  0,49 0,71          
  0,42 0,67          
  0,43 0,64          
  0,44 0,65          
  0,39 0,57          

Розрахунок.

1. Визначаємо приріст продуктивності праці на ділянці, %:

, (6.2)

де - питома вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого дня до впровадження заходів, %

- питома вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого дня після впровадження заходів, %

k –коефіцієнт, який враховує долю приросту продуктивності праці залежно від функціонального стану організму людини в різних умовах праці (0,20).

Приріст продуктивності праці по підприємству, %

. (6.3)

2. Приріст обсягу виробництва на ділянці, %

(6.4)

де - річний випуск продукції ділянкою до впровадження заходів, грн

- річний випуск продукції ділянкою після впровадження заходів, грн.

3. Економія на ділянці по умовно постійних витратах, грн.

(6.5)

де Ву - умовно постійні витрати в собівартості річного випуску продукції, грн.

4. Економія від зниження капіталовкладень за рахунок поліпшення використання обладнання:

(6.6)

де - балансова собівартість обладнання, грн.

Р – приріст обсягу виробництва на ділянці,

- нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,15).

Річна економія (6.7)

6.3. Розрахунок економічної ефективності за рахунок економії фонду заробітної плати при зменшенні втрат робочого часу через травматизм та захворюваність

Соціальна ефективність – це збереження здоров'я і полегшення праці робітників, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів.

Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці тощо.

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності за рахунок економії фонду заробітної плати при зменшенні втрат робочого часу через травматизм та захворюваність приведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності за рахунок економії фонду заробітної плати при зменшенні втрат робочого часу через травматизм та захворюваність

                     
Втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів                    
після впровадження заходів                    
Річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.                    
Середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.                    
Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.                    
Відсоток відрахувань на соціальне страхування, % 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6

Пропонується підраховувати економічну ефективність за такими показниками:

Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці - розраховують за формулою

, осіб (6.8)

де – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.;

– втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.;

Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.;

Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.

Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих розраховують за формулою

, % (6.9)

Економію фонду заробітної плати визначають за формулою

, грн., (6.10)

де – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.;

- відсоток відрахувань на соціальне страхування.

6.5. Зробити висновки по роботі.

Контрольні питання:

1. В чому полягає економічне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання?

2. Як визначається показник ефективності витрат на проведення заходів з поліпшення умов праці?

3. Назвіть показники ефективності заходів з поліпшення умов та охорони праці на підприємстві.

4. Охарактеризуйте механізм витрат, пов’язаних з поліпшеннямумов праці.

5. Визначте вплив заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва.

6. Які є методи економічної оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності поліпшення умов праці?

7. Назвіть основні принципи економічного стимулювання.

8. За якими показниками здійснюється оцінка соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та поліпшення охорони праці?

9. Назвіть складові структури річної економії підприємства від підвищення безпеки праці.

10. Які вам відомі джерела фінансування заходів з поліпшення умов праці?


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: