нормалізація режиму праці та відпочинку;
створення сприятливих психоемоційних станів на виробництві та в сім’ї (побуті);
раціональне харчування;
регулярні фізичні навантаження (ранкова гімнастика, плавання, прогулянки, тощо);
санація екстрагенітальних вогнищ хронічної інфекції (тонзиліт, гайморит, піелонефрит тощо);
нормалізація маси тіла;
щеплення проти краснухи імунонегативних жінок для профілактики вродженої краснухи;
вакцинація проти гепатиту В жінок репродуктивного віку групи ризику, що забезпечує профілактику вертикальної передачі інфекції, зменшення ризику печінкової недостатності та цирозу печінки у матері;
підготовка пацієнток з хронічними екстрагенітальними захворюваннями:
· цукровий діабет: стійка компенсація вуглеводного метаболізму упродовж трьох місяців до запліднення та призначення фолієвої кислоти 800мкг на день за 3 місяці до зачаття;
· артеріальна гіпертензія (тримання нормотензії, перехід на антигіпертензивні препарати, дозволені до застосування під час вагітності);
|
|
· гіпотиреоз (корекція замісної терапії L-тироксином для досягнення еутиреоїдного стану);
· епілепсія (перехід на протисудомні засоби з меншою негативною дією на плід, збільшення дози фолієвої кислоти до 800мкг на день за 3 місяці до зачаття);
· вади серця (радикальне хірургічне лікування за показаннями);
· хвороби, що потребують постійної антикоагулянтної терапії (відміна тератогенних кумаринових похідних, призначення гепарину)
· інші екстрагенітальні захворювання (хірургічне лікування, корекція терапії, досягнення ремісії хвороби).
· виявлення та лікування ВІЛ інфекції.
Лікування звичного невиношування:
призначення фоліевої кислоти 400 мкг на день за 3 місяця до зачаття зменшує частоту вад невральної трубки на 2/3;
лікування станів, які супроводжуються дефіцитом ендогенного прогестерону (недостатність лютеїнової фази, вилікуване безпліддя, вагітність в наслідок допоміжних репродуктивних технологій).
В групі жінок зі звичним викиднем застосування прогестерону з метою профілактики переривання вагітності демонструє статистично достовірне зниження частоти переривання вагітності в порівнянні з плацебо або відсутністю терапії (А).
Використовуються:
- масляний розчин прогестерону (внутрішньом’язово);
- мікронізований прогестерон (вагінально або перорально);
- гидрогестерон (перорально).
Їх не можна призначати одночасно!
Не виявлено статистичної достовірної різниці в способі призначення прогестерону (в/м, пероральне, інтравагінально).
Не доведено переваги будь-якої схеми та не визначено оптимальний термін використання прогестерону.
Дози прогестерону, які б відповідали критеріям ефективності та безпечності невідомі. В будь якому разі не слід перевищувати дози встановлені виробником.
не доведена ефективність застосування імунотерапії (культури лімфоцитів, внутрішньовенно людський імуноглобулін).
Схема комбінованої терапії антифосфоліпідного синдрому після чітко встановленого діагнозу: