Утворення ворогуючих блоків у Європі: Троїстий союз

Військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879-1882 і був спрямований проти Франції і Росії в історії називають Троїстим союзом.

Після укладення союзу з Австро-Угорщиною Німеччина з метою ізолювати Францію стала шукати зближення з Італією. В умовах гострого конфлікту між Італією і Францією через Туніс О. Бісмарку вдалося розбудить Італію до угоди не лише з Німеччиною, але і з австрійськими Габсбургами. 20 травня 1882 у Відні був укладений секретний союзний договір між Німеччиною, Австро-Угорщиною і Італією, направлений проти Франції і Росії. Німеччина прагнула використовувати Т. с. в своїй боротьбі за гегемонію в Європі. Учасники договору зобов'язалися не приймати участі ні в яких союзах або зобов'язаннях, направлених проти одного з них, і подавати один одному взаємну підтримку. Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язалися подати військову підтримку всіма своїми силами Італії в разі не спровокованого нападу Франції. Італія ж узяла на себе зобов'язання надати допомогу Німеччині в разі нападу на неї Франції.

Обов'язки Австро-Угорщині в разі нападу Франції на Німеччину обмежувалися збереженням нейтралітету до вступу Росії до війни на стороні Франції. Три учасники Т. с. зобов'язалися зберегти взаємно доброзичливий нейтралітет в разі війни кого-небудь з них з будь-якою великою державою, окрім Франції (відносно Франції діяли зобов'язання, передбачені ст. 2), і надати військову допомогу один одному в разі нападу два або більших держав. Услід за підписанням договору Германію і Австро-Угорщина взяли до відома заяву Італії, відповідно до якої Італія відмовлялася від військової допомоги своїм союзникам в разі їх війни з Великобританією. У 1887 до договору були внесені доповнення на користь Італії: їй було обіцяно право співучасті в рішенні питань, що стосуються Балкан, турецьких берегів, островів в Адріатичному і Егейськом морях. У 1891 було зафіксовано рішення підтримати Італію в її претензіях в Північній Африці (Киренаїка, Тріполі, Туніс).

Договір трьох держав у наступні роки поновлювався: 20.2.1887 у Берліні підписано другий союзний договір; 6.5.1891 - третій союзний договір; 28.6.1902 - четвертий союзний договір. Тексти цих договорів в основному повторювали положення документа 1882 і лише включали окремі додаткові угоди.

Т. с. поклав початок утворенню крупних військових блоків в Європі, що підсилили небезпеку європейської війни; відповіддю на виникнення Т. с. був висновок франко-росіянина союзу (1891—93) і утворення Антанти (Див. Антанта) (оформилася в 1904—07). Договір о Т. с. був поміщений на 5 років і після декількох продовженні терміну проіснував до 1915, коли Італія вступила у війну на стороні Антанти, а не на стороні своїх партнерів по Т. с.