Перша адміністрація 1901—1904 років

Склавши присягу, Рузвельт зберіг без змін весь кабінет Мак-Кінлі і запропонував конгресу США обмежити діяльність трестів, «в розумних межах». Конгрес не зробив нічого, Рузвельт заклав 44 позови по відношенню до основних корпорацій. Судові процеси створили Рузвельту репутацію «руйнівника трестів».

Президентство Рузвельта позначилось передачею регулювання від штатів до федерального уряду. Найбільшим успіхом було проведення Акту Гепберна в 1906 р про регулювання залізничного руху Міжштатівською комерційною комісією (Interstate Commerce Commission) та нормалізацію залізничних тарифів. З підтримкою Рузвельта Конгрес також ухвалив закони стосовно виготовлення нешкідливих продуктів та медикаментів та проведення інспекцій м'ясній промисловості.

Вибори 1904 року

В республіканській партії після смерті Марка Ханни у лютому 1904 р. не було іншого сильного кандидата на пост президента крім Рузвельта. Після того як зусилля демократів привернути Калвіна Куліджа у кандидати не увінчалися успіхом, вони висунули в кандидати Олтона Брукса Паркера, маловідомого нью-йоркського суддю. Теодор Рузвельт виграв вибори в колегії виборців з рахунком 336—140.

8 листопада 1904 року в день свого обрання на другий термін Рузвельт оголосив, що більше не має наміру висувати свою кандидатуру на черговий термін, оскільки вважає дістався йому від Мак-Кінлі роки президентства своїм першим терміном. Хоча закон і дозволяв йому балотуватися ще раз — 22-а поправка до Конституції, яка це забороняє, була прийнята лише в 1951 році.