ОЦІНКА «БЕРЕЗНЕВИХ СТАТЕЙ»
(Аркас М. Історія України-Русі. - С. 205)
«Це були головні умови, стверджені царем Олексієм Михайловичем того ж таки 1654 року в місяці березолі (марті). Цю дуже важну справу зроблено було з боку Хмельницького і козаків зовсім недбало і нерозумно, і добре обмірковано було з боку Московського уряду. Статті було списано не дуже ясно, і Московський уряд незабаром по-свойому почав їх перекручувати. Дуже неясно було списано про політичні права України: не було сказано ясно, чи має право гетьман пересправлятися з чужими державцями. Військо козацьке (60 тисяч) мусило виходити на царську службу за жалування, котре мали давати йому з городського доходу. Але хто і як буде управляти фінансами (грошовими справами) на Україні, про це в умові нічого не згадано. В умові було признано тільки два стани: козацький та міщанський. Через те коли приїхали робити перепис, то простий народ, боячись, щоб не довелось повертатись у кріпацтво, увесь записався у міщане, і в списках зовсім не сказано, чи має право московське військо входити в українські міста. А тим часом зараз же після умови впущено було чотирьох воєвод з військом московським у Київ, Чернігів, Ніжин, Переяслав, і з цього почалися непорозуміння і сварки».