Типи і форми усного спілкування

Мовний етикет позначений рисами національної самобутності, він пов’язаний з традиціями кожного народу, його історією, культурою, ментальністю. Мовний етикет – це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Такі засоби ввічливості спрямовано на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. Вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин і соціальної культури. Мовний етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення.

Дотримання мовного етикету людьми будь-яких професій має ще й виховне значення, оскільки сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. Але найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне дотримання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства тощо підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.

3. Мовленнєвий етикет

Мовленнєвий етикет – реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження. Мовленнєвий етикет – поняття ширше, ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність. Якщо ми під час розповіді зловживаємо професіоналізмами, термінами і нас не розуміють слухачі, то це порушення мовленнєвого етикету, а не мовного. Реалізація мовного етикету в мовленні (комунікативна поведінка) завжди несе інформацію про мовця – його знання, уміння, уподобання тощо. Тому суть мовленнєвого етикету можна узагальнити у такий афоризм: «людина – це стиль».