У родовому відмінку однини іменники II відміни мають закінчення -а, -у (у м'якій групі — -я, -ю). При визначенні закінчення беруть до уваги семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника, Закінчення -а, -я мають такі групи іменників чоловічого роду:
– загальні і власні назви людей: професора, викладача, товариша; також назви істот та уособлені предмети і явища: лева, слона, кота;
– назви населених пунктів: Львова, Києва, Харкова;
– географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому, складі у родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев, -єв, -ськ: Дніпра, Трубежа, Ірпеня;
– назви речей, предметів: трактора, стола, автомобіля;
– назви мір простору, довжини, ваги, часу: метра, гектара;
– назви днів тижня: понеділка, четверга;
– числові й грошові назви: десятка, карбованця;
– назви будівель, приміщень, споруд: коридора, сарая, погреба (але льоху),
Примітка: деякі назви цієї групи вживаються лише з закінченням у-: поверху, палацу, залу;
–наукові й технічні терміни іншомовного походження, що означають одиничні поняття: ромба, квадрата, метра;
|
|
– українські терміни, коли вони утворені за допомогою суфіксів: відмінка, числівника, чисельника;
– назви танців, ігор: вальса, кроков'яка, футбола.
Закінчення -у, -ю мають такі групи іменників чолові чого роду:
– назви збірних понять: колективу, пленуму, хору, оркестру, ансамблю (але вишняка, березняки, на гарника— з наголосом на кінцевому складі);
– назви речовини, маси, матеріалу: меду, квасу;
– назви різних переживань, почуттів: гніву, страхи стиду, болю, відчаю;
– назви установ, закладів, організацій: університету, клубу, штабу;
– назви процесів, станів, властивостей, ознак: руху, польоту, спорту;
– назви явищ природи: дощу, грому;
– більшість слів, що означають місце, простір тощо світу, степу, яру, лугу (але хутора, берега, горба);
– назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн областей тощо: Уралу, Кавказу, Сахаліну; але іменники з наголосом на останньому складі мають закінчення -а, -я: Дністра, Ужа, Остра, Дінця.
Іменник. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду 2-ої відміни в давальному відмінку однини у ділових документах
У давальному відмінку однини іменники 2-гої відміни мають закінчення –ові, -еві, -єві або –у, -ю.
1. Закінчення –ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі та в м”якій після приголосного), -єві (у м”якій групі після голосного й апострофа) мають іменники чоловічого роду: відмінкові, будинкові, Петрові, носієві.
Ці самі іменники можуть мати закінчення –у(-ю): будинку, відмінку.
2. Закінчення –у (у твердій та змішаній групах), -ю (у м”якій групі) мають:
Іменники чоловічого роду на –ів(-їв), -ов, -ев, -ин, -їн(їн): Київ – Києву, острів – острову.