Розмір — об'єм — обсяг

Розмір — 1) величина чогось в якомусь одному або в усіх вимірах: дошка розмірам 3 х 2 м; 2) стандартизований показник одягу людини: пальто 48-го розміру; 3) літературознавчий термін, Що означає певну кількість і чергування складів у вірші: вірш на­ссаний поетичним розміром—анапестом.

Об'єм — величина чогось завдовжки, заввишки й завширшки, вимірювана в кубічних одиницях: об'єм кімнати, об'єм рідини, об'єм повітря.

Обсяг — розмір, величина, кількість, значення межі чогось:

обсяг брошури, обсяг бюджету, обсяг заготівель, обсяг знань, у повному обсязі.

Положення — стан — становище

Положення — 1) місце перебування, розташування, розмі­щення: географічне положення, положення тіла; 2) зведення пра­вил, законів тощо: положення про вибори, теоретичні положення.

Стан — 1) те саме, що становище (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами), а також фі­зичне почуття або настрій: акти громадянського стану, внутрішній стан країни, економічний стан, міжнародний стан, надзвичайний стан, родинний стан, за станом на 1 січня, стан речей, стан справ, стан фінансів, у занедбаному стані, стан душевної три­воги; 2) соціальна група людей: духовний стан.

Становище — 1) обставини, умови, в яких хтось, щось пере­буває, діє тощо: матеріальне становище, міжнародне становище, безвихідне становище, критичне становище, смішне становище, скрутне становище, виправити становище, опинитися в ста­новищі безробітного; 2) місце і роль у суспільстві, професійному середовищі, родині: нелегальне становище, соціальне становище, зловживання своїм службовим становищем. Загальний — спільний

Загальний — який стосується всіх, усього, поширюється на всіх; який містить тільки найголовніше, основне, без подробиць:

загальний вигляд, загальний фонд, загальна згода, загальна сума, загальне враження, загальні збори.

Спільний — однаковий, схожий, один і той самий; властивий комусь одночасно з кимось іншим; взаємний: спільні кухня, спіль­на мета, спільна назва, спільна робота, спільна розмова, спільна справа, спільне засідання, спільні дії, спільне життя. Здатний — здібний

Здатний — (на що, до чого і що робити), який може, вміє здійснювати, виконувати, робити щось; придатний для когось, чо­гось: здатні домогтися великих результатів, здатний до всякої роботи, здатний на подвиг.

Здібний — який має здібності, обдарований: здібний до ви­вчення мов, здібний менеджер, здібний музикант.