Правопис складних іменників

Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться:

1) складні іменники, утворені від двох основ зі сполучни­ми голосними о (після твердих приголосних, у тому числі шиплячих), є (після м'яких приголосних), є (після основ на й або на подовжений м'який приголосний):

а) якщо одна з основ дієслівного походження: дощомір, землероб, силосонавантажувач;

б) якщо одна з основ прикметникового походження, а у_Га — іменникового: чорнозем, чорноклен, чистотіл;

в) якщо обидві основи іменникові: верболіз, лісостеп (але: людино-день, людино-доза);

2) складні іменники, утворені від двох або кількох основ без сполучних голосних:

а) назви міст: Калінінград;

б) іменники, що складаються з числівника у формі родо­вого відмінка та іменника: п'ятитонка, сімдесятиріччя;

в) іменники з першою дієслівною частиною у формі дру­гої особи однини наказового способу: перекотиполе, Непийвода, Перебийніс;

г) іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півкниги, півогірка, пів'яблука, напівавтомат, полукіпок.

Примітка. Перед іменниками — власними назвами пів- пи­шеться через дефіс: пів-Києва, пів-Європи;

3) усі складноскорочені слова: колгосп, Нацбанк, проф­спілка. Сюди належать усі слова з першими частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екст­ра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, мульти-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, фоно-, фото- і под.

Через дефіс пишуться:

1) складні іменники, утворені з двох іменників без спо­лучних голосних. До них належать:

а) іменники, що означають протилежні за змістом понят­тя: купівля-продаж;

б) іменники, що складаються з назв близьких за змістом понять: хліб-сіль, щастя-доля, батько-мати;

в) іменники, що означають професію, фах, учений ступінь, державну посаду, військове звання: лікар-еколог, член-ко-респондент, прем'єр-міністр, генерал-полковник;

г) іменники на позначення казкових персонажів: Лисичка-Сестричка, Зайчик-Побігайчик;

д) іменники, у яких перше слово підкреслює певну прик­мету чи особливість предмета, названого другим словом: вакуум-фільтр, гамма-фотон, блок-система, козир-дівка;

є) іменники, що означають складні одиниці виміру: кіло­ват-година, людино-день, тонно-кілометр;

є) складні терміни, в яких одне слово є назвою родового, а друге — видового поняття: гриб-паразит, жук-носоріг заєць-русак;

ж) складні прізвища та географічні назви: Нечуй-Левицький, Івано-Франківськ, Корсунь-Шевченківський;

2) складні іменники з першою складовою частиною екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-, унтер-: віце-прези­дент, екс-чемпіон, обер-лейтенант, унтер-офіцер;

3) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост;

4) субстантивовані словосполучення, що означають пере­важно назви рослин: люби-мене, мати-й-мачуха, чар-зілля.

5) скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, вид-во — видавництво, ін-т — інститут.