Війна американських колоній Англії за незалежність

Можна поділ на 3 етапи. І-ий етап -з 04.1775 коли поч. воєн дії до прогол незалеж США в лип 1776. Основн подія друг етапу -спроба об’єдн колон, формув централ Пн Амер влади і підпис „Статей Конфедерації і вічн союзу”. Третій етап закінч прийнят Констит США 1787 і поправ до неї„Білль про права”(91). Прихильники збереж панув Анг складалися головн чином з крупн землевласн сх.р-нів, власн земел, дарован корол, частини плантаторів, привілейов купців, які боял втрат англ ринку, урядовців, англ дух-цтва. Ці групи насел склад основу консерват течії– роялістів. Її представн іменув себе торі. Сили опозиц- віги. По ініціативі Масачус і Вірдж оголош розрив торг віднос з Анг, а потім, склик представники на загальн конгрес колон. Перший Континент конгрес в Філадельф(5вер–26жовт 1774) зібрав 56 представн з 12 колон, крім Джорджії. Він засуд англ політ і висунув ідею про державне самовизнач, але поки ще тільки на основі прав „англ громадян”. Не розриваючи віднос з корон, Конгрес зверн з петиц про визнан за америк колон їх статусу і прав. 10.05.1775 у Філадельф зібр Другий континент конгр, який відігр роль першого централ уряду. Своїм рішен 15.06.1775 затверд утвор єдиної революц армії на чолі з Вашингтоном-арм, що відстоюв інтерес всіх колон. Велике знач мала і наступна робота Конгрес щодо забезпеч арм зброєю, обмундирув, продукт харчув. Важлив напрям його діяльн-фінансова політ, введен америк валюти. Займався Конгрес і питан зовн торгівл. У трав 1776 прийн постанов, у якій рекоменд колоніям розірв зв'язки з Анг. Колонії відгукн на цей заклик-проголос себе незалежн державами-штатами. Вершин револ стало прийнят Конгрес Декларац незалеж. В черв1776 представник Віргін в Континент конгресі Р. Лі вніс на розгл резолюц „Об'єднан колонії-сказано в ній-по праву повин бути і є вільними і незалежн штатами, вони звільн себе від будь–яких зобов'яз перед британ корон. 02.07.1776 Друг континент конгрес прийн резолюц Р. Лі, а 04.06.1776 -Декларац незалеж США. На друг етапі стає помітн, що війна за незалеж за характер, основн завдан та рушійн силами-буржуазною револ. Конституц штатів революц періоду включили цілу низку нововвед, направлен на демократизац устрою і функц держ влади: а) в усіх штат запров демократ принцип розпод влади, внаслід чого законод гілка, як найближч до виборців, піднес над виконав гілкою б) Законодавч зборам передано багато традиційн повноваж викон влади. В більшості штат законод збори отрим прав обир губернаторів. Це явно поруш класичн схему розподіл влади, означал підкорен виконавч гілки законодавчою в) Надан законод зборам права імпічменту–усунен з посади голов виконав влади і інш її предст-ків. Конституц штатів протиставили принцип колегіальності викон влади. В кожн штат створ викон рада, губернатор (або президент) був не більш ніж її голов. Другий етап -зробл перш крок до об'єдн колон. Вже 21.07.1776 Б. Франклін представив Конгресу проект під назв „Статті конфедерації і вічної унії”-колонії мали утвор„постійн союз дружби” з центральними орг влади, але при збереж повн внутр автоном штаті. Цей союз мав назив„Об'єднані колонії Пн Америки”