Порядок, правила і прийоми метання ручних гранат. Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами

На заняттях метання гранат виконується тільки за командою командира, а у бою – у залежності від обстановки: за командою, або самостійно.

При метанні бойових гранат дотримуватись заходів безпеки, щоб не допустити ураження того, хто кидає гранату, або ж сусідів. Після метання наступальної гранати на ходу, не зупиняючись, підготуватись до стрільби і продовжити рух. Після кидка оборонної гранати або протитанкової гранати негайно сховатись за укриття, а після вибуху швидко підготуватись до стрільби або почати рух. При дії на бронетранспортерах або БМП після вибуху гранати підготуватись до стрільби через бійницю.

Метання ручних гранат у бою виконується з різних положень: стоячи, з коліна, лежачи, а також на ходу, із бойової машини і у пішому порядку (тільки наступальних).

Метання гранати складається з виконання наступних прийомів: підготовка до метання (заряджання гранати і прийняття положення) і метання гранати.

Заряджання гранати проводиться за командою: „Підготувати гранати”, а у бою і самостійно.

Метання гранати виконується за командою: „Гранатою - вогонь”, а у бою і самостійно. Для метання гранати необхідно:

- взяти гранату в руку і пальцями щільно притиснути спусковий важіль до корпусу гранати;

- продовжуючи притискувати спусковий важіль, другою рукою стиснути (випрямити) кінці запобіжної чеки і за кільце пальцем висмикнути ії із запала;

- розмахнутись і кинути гранату у ціль; після метання оборонної гранати сховатись за укриття.

При цьому індивідуальна зброя має знаходитись у такому положенні, яке забезпечує негайне ії застосування.

Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами:

1) особи, які навчаються, повинні бути в сталевих шоломах;

2) перед заряджанням оглянути гранати і запали; у випадках, коли виявлені пошкодження негайно доповісти командиру;

3) метання осколкової оборонної і протитанкової гранат проводять з окопу чи з укриття, що не пробивається осколками, під керівництвом офіцера;

4) при метанні однією особою, що навчається, декількох гранат кожну наступну гранату метати не раніше як через 5 с після вибуху попередньої;

5) якщо гранату не кинули (запобіжна чека не виймалася), розряджання її роблять тільки за командою і під безпосереднім наглядом командира (старшого);

6) вести облік гранат, що не розірвалися, помічати місця їх падіння червоними прапорцями; після закінчення метання гранати, що не розірвалися, знищують підривом на місці падіння. Згідно з правилами, що викладені в Керівництві по зберіганню артилерійського озброєння і боєприпасів у військах; підрив гранат (запалів) організовує командир військової частини;

7) район метання ручних гранат оточувати в радіусі не менше 300 м;

8) особовий склад, що не задіяний метанням гранат, відводять в укриття або на безпечну відстань від вогневого рубежу (не ближче 350 м);

9) вихідне положення для метання гранат помітити білими прапорцями, вогневий рубіж – червоними;

10) пункт видачі гранат і запалів обладнують у сховищі не ближче 25 м від вихідного положення.

Розбирати бойові гранати і усувати в них несправності, переносити гранати без сумок (підвішеними за кільце запобіжної чеки або спусковий важіль), торкатись гранати, що не розірвалася, до метання гранат звільняти рукоятку (відпускати спусковий важіль) та випускати гранати з рук після висмикування запобіжної чеки категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.