Практичне заняття № 8

Тема: Управління витратами матеріально-технічного забезпечення. Показники діяльності служби матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Мета заняття. Придбання практичних навичок у визначенні показників системи управління матеріально-технічним забезпеченням.

Завдання пропонується для засвоєння теоретичних знань по темі «Управління витратами матеріально-технічного забезпечення».

При виконання завдання студенти повинні навчитися:

1. Визначати потребу підприємства у різноманітних видах матеріальних ресурсів, і виявляти ті з них на яких необхідно зосередити основне управління;

2. Розраховувати величину матеріально-виробничих запасів і визначати потребу в обігових коштах;

3. Визначати витрати на зберігання запасів і розміщення замовлень;

4. Визначати оптимальний рівень запасів, момент розміщення замовлень, оптимальний розмір замовлення;

5. Обирати найбільш привабливу систему управління запасами.

Вихідні дані для моделювання типової виробничої ситуації наведені в табл. 8.1.

Номер варіанту визначається за номером прізвища студента в журналі обліку.

Необхідно визначити загальну потребу в матеріально-виробничих запасах. Для виконання завдання необхідно виконати наступні розрахунки.

1. Визначити загальну потребу в матеріальних ресурсах різного виду;

2. Визначити загальну величину запасів готової продукції, виробничих запасів, нормативу обігових коштів на незавершене виробництво;

3. Визначити параметри системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення.

Вихідні дані для виконання завдання.

Таблиця 8.1

Вихідні дані

Показники	Варіанти

1. Обсяг виробництва, тис. шт.
2. Норма витрати матеріальних ресурсів виду:
А	1,8	1,7	1,9	2,0	1,7	1,9	2,0	1,8
Б	1,6	1,8	1,8	1,6	1,5	1,7	1,6	1,5
3. Ціна одиниці матеріальных ресурсів, грн.
А
Б
4. Ціна одиниці готової продукції, грн.
5. Рентабельність продукції, %
6. Питома вага витрат на реалізацію в собівартості, %
7. Тривалість виробничого циклу, дн.
8. Питома вага сировини, %
9. Вихідні дані розрахунку СУЗ:
рентаб. капіталу, %
Витрати на зберігання одиниці матер. рес., % від ціни
витрати на розміщення замовлення, грн.	самостійно
Час виконання замовлення, дн.
Час затримання виконання замовлення, дн.
інтервал часу між замовленнями, дн.	самостійно

Таблиця 8.2

Вихідні дані (продовження)

Показники	Варіанти

1. Обсяг виробництва, тис. шт.				7,2
2. Норма витрати матеріальних ресурсів виду:
А	2,1	1,7	1,8	2,0	1,5	1,9	1,6	1,8
Б	1,7	2,0	2,2	1,8	1,9	2,2	1,7	2,0
3. Ціна одиниці матеріальных ресурсів, грн.
А
Б
4. Ціна одиниці готової продукції, грн.
5. Рентабельність продукції, %
6. Питома вага витрат на реалізацію в собівартості, %
7. Тривалість виробничого циклу, дн.
8. Питома вага сировини, %
9. Вихідні дані розрахунку СУЗ:
рентаб. капіталу, %
Витрати на зберігання одиниці матер. рес., % від ціни
витрати на розміщення замовлення, грн.	самостійно
Час виконання замовлення, дн.
Час затримання виконання замовлення, дн.
інтервал часу між замовленнями, дн.	самостійно

Методичні вказівки до рішення задачі.

1. Запаси вимірюються в одиницях часу або в абсолютних одиницях. Абсолютний запас (З)знаходиться шляхом множення потреби в одиницю часу ()на величину запасу в днях():

2. Запаси готової продукції плануються виходячи з вибраної періодичності постачання і партії відвантаження. Загальна величина запасу готової продукції визначається як сума поточного, страхового і підготовчого запасів. При цьому розрізняють запас загальний максимальний і запас загальний середній. При визначенні останнього показника враховується середній розмір поточного запасу, який знаходиться шляхом ділення максимального поточного запасу навпіл. У свою чергу запас поточний максимальний залежить від інтервалу відвантаження і добового накопичення готової продукції:

де -- запас поточний максимальний;

- добове накопичення продукції;

- інтервал відвантаження;

- запас загальний максимальний;

- запас підготовчий;

- запас страховий;

- середня величина загального запасу.

3. Величина виробничих запасів визначається аналогічно запасам готової продукції. Поточні виробничі запаси забезпечують безперебійне постачання виробництва сировиною і матеріалами в перервах між їх черговими надходженнями. Ця основна частина виробничих запасів визначається, головним чином, інтервалом постачання ()і добовим споживанням матеріалу():

Величина підготовчого виробничого запасу визначається умовами споживання матеріалу, залежить від рівня організації розвантажувальних робіт, кількісного і якісного приймання вантажу, складського господарства і ряду інших чинників. Страховий виробничий запас призначений для забезпечення виробництва сировиною і матеріалами при відхиленнях фактичних умов їх постачання або споживання від запланованих.

4. Розмір незавершеного виробництва багато в чому залежить від тривалості виробничого циклу. Норматив обігових коштів на незавершене виробництво () розраховується по формулі:

де С - витрати на виробництво продукції, грн.;

Т - тривалість періоду, дн.;

- тривалість виробничого циклу, дн.;

k - коефіцієнт наростання витрат в незавершеному виробництві.

Коефіцієнт наростання витрат в машинобудуванні приймається рівним 0,5. Для інших виробництв розраховується таким чином:

k = (1+a)/2,

де a - доля сировини в собівартості продукції на початку циклу виготовлення.

5. СУЗ з фіксованим розміром замовлення. Засадничим параметром цієї системи є розмір замовлення. Він строго зафіксований і не міняється ні за яких умов роботи системи. Тому першочерговим завданням є визначення розміру замовлення. У завданні слід розрахувати оптимальний розмір замовлення виходячи з мінімуму сукупних витрат на зберігання запасів і розміщення замовлень. Оптимальний розмір замовлення (ОРЗ) може бути визначений трьома способами: табличним графічним і розрахунковим з використанням наступної формули:

де Q_год - річна потреба в матеріалі, що замовляється, физ.ед.;

С_зак - витрати на розміщення одного замовлення, грн./зак.;

- витрати на зберігання одиниці запасу, грн./ед.

Табличний спосіб визначення ОРЗ припускає послідовну оцінку різних варіантів розміщення замовлень і вибір кращого з них виходячи з мінімуму сумарних витрат на зберігання запасів і розміщення замовлень. Різниця в сумарних витратах по варіантах обумовлена різною кількістю замовлень за певний часовий інтервал і різною величиною розміру замовлення.

У таблиці 8.3 представлений приклад визначення ОРЗ, що припускає п'ять можливих варіантів розміщення замовлень при наступних початкових даних:

· потреба в матеріалі, що замовляється, - 40.000 фіз.од.;

· питомі витрати на зберігання одиниці запасу - 1 тис.грн.;

· витрати на розміщення одного замовлення - 2 тис.грн.

Таблиця 8.3

Визначення оптимального розміру замовлення

Показники	Формула розрахунку	Варіанти розміщення замовлення

1. Потреба у матеріалі, що замовляється, фіз. од.
2. Кількість замовлень
3. Розмір замовлення
4. Середній розмір запасу
5. Загальна вартість зберігання запасів, тис.грн.
6. Загальна вартість розміщення замовлень, тис.грн.
7. Сумарні витрати на зберігання запасів і розміщення замовлень

Як видно з таблиці 8.3, оптимальним є варіант № 3, припускаючий розмір замовлення в 400 одиниць виробів і 100 замовлень за період.

Основними розрахунковими параметрами в цій системі є:

· гарантійний (страховий) запас;

· пороговий рівень запасу;

· максимальний бажаний запас;

· термін витрачання запасу до порогового рівня.

У таблиці 8.4 представлена послідовність розрахунку цих параметрів.

Таблиця 8.4

Розрахунок параметрів СУЗ з фіксованим розміром замовлення

Показник	Умовне позначення	Порядок розрахунку
1. Річна потреба в матеріалі		Вихідні дані
2. Оптимальний розмір замовлення, фіз. од.		Відомими способами
3. Час виконання замовлення, дн.		Вихідні дані
4. Можлива затримка виконання замовлення, дн.		Вихідні дані
5. Очікувана денна потреба, од.
6. Термін витрати запасу, дн.
7. Очікуване споживання за час виконання замовлення, од.
8. Максимально можливе споживання за час виконання замовлення, од.
9. Гарантійний запас, од.
10. Пороговий рівень запасу, од.
11. Максимальний бажаний запас, од.
12. Термін розходу запасу до порогового рівня, дн.