2015-09-06
3861
|
 |
 | |
 |
 |
6.Визначення і оцінка функціонального стану організму спортсмена проводиться в процесі поглибленого лікарського обстеження при первинному контролі а також при поточному і етапному контролі спортсмена для визначення віддаленої і кумулятивної дії фізичних вправ.
 | ||
|
|
 |
 | ||
 |
 |
|
 |
| ||
 |
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю
1. Скласти схеми геодинамічних реакцій на дозовані фізичні навантаження і на переміну тіла в просторі
Б. Задача для самоконтролю: На наступний день після тренувального заняття спортсмену проведена ортостатична проба і проба з 20 присідами. При ортопробі приріст пульсу складав 26 уд/хв., на динамічне навантаження приріст пульсу складав120 % і пульсового тиску 115 % відносно вихідного рівня (спокою)
1)Назвати вид лікарського контролю і який ефект впливу фізичних вправ визначався ним.
2)Для чого проводилась ортостатична проба?
3)Тип реакції ВНС на переміну положення тіла в просторі, на що він вказує?
4)Мета проведення проби з 20 присідами?
5) Назвати тип реакції СК на динамічне фізичне навантаження.
6)Чи можна продовжити тренування з тими ж навантаженнями;
7)Який кумулятивний тренувальний ефект можна очікувати, якщо продовжити тренування з тими ж навантаженнями?
8) Надати рекомендації тренеру і спортсмену
Відповід і:
1)Поточний контроль, визначався відставлений ефект впливу фізичних вправ;
2)Ортостатична проба проводилась для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС для оцінки віддаленого впливу фізичних навантажень;
3) Тонус симпатичного відділу ВНС підвищений, вказує на попереднє надмірне навантаження і недовідновлення після нього організму спортсмена;
4)Проба з 20 присідами проводилась для визначення типу гемодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження для оцінки віддаленого впливу фізичних навантажень тренувального заняття;
5)Тип гемодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження гіпертонічний, вказує на попереднє надмірне навантаження і недовідновлення після нього організму спортсмена.
6)Зменшити інтенсивність фізичного навантаження в тренувальних заняттях після оцінки безпосередньої дії при оперативному контролі тренувального заняття;
7)Якщо продовжити тренування з такими ж фізичними навантаженнями буде негативний кумулятивний ефект;
8) Зменшити інтенсивність фізичних навантажень в тренувальних заняттях.
Теоретичні питання і тестові завдання до практичного заняття
Варіант 1.
1.Які види лікарського контролю проводяться в спортивній медицині?
2.Для чого визначають фізичний розвиток в спорті?
3.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться:
1 – для визначення безпосередньої дії фізичних навантажень;
2 – для вирішення питання допуску до занять фізичними вправами;
3 – для визначення кумулятивної дії фізичних тренувань;
4.Рельєфність м’язів можна визначити:
1 – соматоскопією,
2 – антропометрією,
3 – динамометрією.
5.Силовим індексом можна оцінити:
1 – пропорційність антропометричних показників обстеженого,
2 – відмінності досліджених антропометричних показників від середніх однорідної групи,
3 – взаємозв’язок антропометричних показників обстеженого
6.Визначити і оцінити індекс Брока чоловіка з масою тіла 68 кг і зростом 182 см:
1 – норма,
2 – менше норми,
3 – більше норми.
7.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується:
1 – незначним збудженням пульсу і пульсового тиску,
2 – значним збудженням пульсу і зменшення пульсового тиску,
3 – зростом пульсу і пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою.
8.При пробі Мартіне збудження пульсу становило 75%, підвищення пульсового тиску – 125%, а відновлення наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:
1 – нормотонічною,
2 – гіпертонічною,
3 – дистонічною.
Варіант 2.
1.Які методи лікарського контролю використовуються в спортивній медицині?
2.Методи визначення фізичного розвитку?
3.Поточний лікарський контроль спортсмена проводиться:
1 – для визначення кумулюючої дії фізичних тренувань;
2 – для визначення віддаленої дії фізичного навантаження;
3 – після певного етапу фізичних тренувань;
4.Соматоскопією можна оцінити:
1 – мускульний тонус,
2 – статуру,
3 – мускульну силу.
5.Метод індексів визначає:
1 – пропорційність показників фізичного розвитку,
2 – взаємозв’язок показників фізичного розвитку,
3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи.
6.Взаємозв"язок показників фізичного розвитку визначає:
1 – метод стандартів,
2 – метод кореляції,
3 – метод індексів
.
7.Визначити і оцінити індекс Брока жінки вагою 108 кг і зростом 167 см:
1 – нормальний,
2 – вище норми,
3 – нижче норми.
8.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при пробі Мартіне характеризується як:
1 – астенічна реакція,
2 – гіпертонічна реакція,
3 – дистонічна реакція.
Варіант 3.
1.Заклади служби спортивної медицини?
2.Мета проведення ортостатичної проби?
3.Беспосереню дію фізичних навантажень можна визначити:
1 – поточним лікарським контролем;
2 –оперативним лікарським контролем;
3 – етапним лікарським контролем;
4.Кількісну оцінку показників фізичного розвитку може дати:
1 – антропометрія,
2 – соматоскопія,
3 – краніометрія.
5.Для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС треба провести:
1 – пробу Штанге,
2 – ортостатичну пробу,
3 – пробу Мартіне.
6.Проба Генча відноситься до групи проб:
1 – з фізичними динамічними навантаженнями,
2 – з фізичними ізометричними навантаженнями,
3 – зі зміною умов зовнішнього середовища.
7.Гіпотонічна реакція системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується:
1 – значною активізацією інотропного і хронотропного резерву серця,
2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця,
3 – помірною активізацією хронотропного і інотропного резерву серця.
8.На пробу Мартіне пульс змінився від 60 до 80, а пульсовий тиск – від 30 до 40, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:
1 –нормотонічною,
2 – гіпотонічною,
3 – гіпертонічною.
Варіант 4
1.Для чого проводиться первинний лікарський контроль?
2.Які соматоскопічні критерії оцінки мускулатури тіла?
3.Відставлену дію фізичних навантажень можна визначити:
1 – оперативним лікарським контролем;
2 – етапним лікарським контролем;
3 – поточним лікарським контролем;
4.Рельєфність м"язів можна визначити:
1 – соматоскопією,
2 – антропометрією,
3 – динамометрією.
5Визначити і оцінити життєвий індекс жінки з масою тіла 60 кг і ЖЕЛ – 2400 мл
1 – нормальний,
2 – нижче норми,
3 – вище норми.
6.Проби з фізичним навантаженням на відновлення оцінюються пульсометрією і тонометрією:
1 – під час навантаження,
2 – до навантаження,
3 – після навантаження.
7.Велоергометричну пробу можна віднести до проб:
1 – з фізичним динамічним навантаженням,
2 – з фізичним ізометричним навантаженням,
3 – зі зміною умов зовнішнього середовища.
8.Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану спокою:
1 - збільшення на 60-80%,
2 – збільшення на 120% і більше,
3 – зменшення АТ і збільшення ЧСС на 140%
Варіант 5.
1.Для чого проводиться поточний лікарський контроль?
2.Якими геодинамічними змінами обумовлена реакція СК на фізичні навантаження?
3.Кумуюючу дію фізичних тренувань можна визначити:
1 – оперативним лікарським контролем;
2 –поточним лікарським контролем;
3- етапним контролем;
4.Визначити і оцінити індекс Брока студента з масою тіла 78 кг і зростом 180 см:
1 – норма,
2 – менше норми,
3 – більше норми.
5.До проб зі зміною умов зовнішнього середовища можна віднести:
1 – велоергометричну пробу,
2 – пробу Штанге,
3 – ортостатичну пробу
6.При ортостатичній пробі пульс змінився від 60 до 100, АТ – від 100/70 до 100/75 мм рт.ст. Таку реакцію можна вважати:
1 – нормальною,
2 – патологічною,
3 – спотвореною.
7.На пробу Мартіне пульс збільшився від 60 до 120, пульсовий АТ від 40 до 50, відновлення показників на 4 хв. Таку реакцію системи кровообігу можна вважати:
1 – нормотонічною,
2 – гіпертонічною,
3 – астенічною.
8..Функціональні проби ССС в спортивній медицині дозволяють оцінити:
1 фізичну працездатність спортсмена,
2 – фізичний розвиток спортсмена,
3 – пропорційність фізичного розвитку.
Варіант 6
1.Для чого проводиться етапний контроль?
2.Назвати основні соматометричні показники фізичного розвитку?
3.Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити:
1 – первинним лікарським контролем;
2 –поточним лікарським контролем;
3 – оперативним лікарським контролем;
4.Нормотонічний тип реакції кровообігу на тренувальне заняття у чоловіків характеризується:
1 – зниженням систолічного АТ відносно стану спокою;
2 – збільшенням ЧСС до максимального рівня;
3 - підвищенням діастолічного АТ;
5.Для кількісної оцінки фізичного розвитку використовується:
1 - соматоскопія,
2 – антропометрія,
3 – спірографія.
6.Плоска спина характеризується:
1 – значним збільшенням грудного кіфозу,
2 – значним зменшенням грудного кіфозу,
3 – значним збільшенням поперекового лордозу.
7..Визначити і оцінити індекс Брока жінки вагою 108 кг і зростом 167 см:
1 – нормальний,
2 – вище норми,
3 – нижче норми.
8..При пробі Мартіне збудження відносно спокою пульсу становило 112%, підвищення пульсового тиску – 125% відновлення наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:
1 – нормотонічною,
2 – гіпертонічною,
3 – дистонічною.
Варіант 7.
1.Яким лікарським контролем визначається віддалена дія фізичного навантаження?
2.Які функціональні показники використовуються для оцінки фізичного розвитку?
3.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати:
1 –функціональні методи контролю;
2 – лабораторні методи контролю;
3 – анамнестичні і стоматоскопічні методи контролю
4.Для визначення фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно провести:
1 – соматоскопію,
2 – соматометрія,
3 – спірометрія.
5.Визначити і оцінити індекс Кетле жінки 20 років з масою тіла 70 кг і зростом 165 см:
1 – нормальний,
2 – вище норми,
3 – нижче норми.
6.Вибираючи конкретний метод визначення функціонального стану спортсмена слід надавати перевагу пробі, в якій результати мають:
1 – кількісну величину гемодинамічних змін,
2 – якісну їх величину / краще, гірше /,
3 – кількісну величину спірографічних змін.
.
7.Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану спокою:
1 – збільшення на 50-70%,
2 – збільшення на 100% і більше відсотків,
3 – збільшення ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ.
8.На пробу з 20 присідами за 30 сек. пульс змінився від 60 до 130, а пульсовий тиск не змінився, з відновленням пульсу на 6 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:
1 – гіпотонічною,
2 – гіпертонічною,
3 – нормо тонічною
Варіант 8.
1.Яким лікарським контролем визначається кумулятивний вплив фізичних навантажень?
2.Якими методами оцінюється фізичний розвиток?
3.Для визначення питання відповідності використаних в занятті фізичних навантажень функціональним можливостям організму треба провести:
1.поточний лікарський контроль;
2.оперативний лікарський контроль;
3.етапний лікарський контроль;
4.Методом індексів можна оцінити:
1 – пропорційність антропометричних показників,
2 – антропометричні показники дослідженого в порівнянні з середніми даними однорідної групи,
3 – взаємозв’язок антропометричних показників дослідженого.
5.Визначити і оцінити силовий індекс чоловіка з масою тіла 86 кг і силою правої кисті 42:
1 – нормальний,
2 – нижче норми,
3 – вище норми.
6.Функціональні проби класифікуються в залежності від
1 – виду фізичного навантаження,
2 – методу контролю,
3 – реакції системи кровообігу на навантаження.
7.Ортостатична проба, це проба:
1 – з динамічним фізичним навантаженням,
2 – зі статичним фізичним навантаженням,
3 – з переміною положення тіла в просторі.
8..Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану і спокою:
1 – збільшення £ 70-80 %,
2 – збільшення > 100%,
3 – зменшення АТ і збільшення ЧСС > 100%.;
Варіант 9.
1.Охарактеризувати структуру тренувального заняття.
2.Типи реакції СК на фізичні навантаження?
3. Для визначення можливості допуску до занять фізичними вправами потрібно провести:
1.первинний лікарський контроль;
2.оперативний лікарський контроль;
3. поточний лікарський контроль;
4.Визначити і оцінити життєвий індекс жінки масою тіла 80 кг і ЖЕЛ – 2400 мл:
І – нормальний,
2 – нижче норми,
3 – вище норми.
5.Проба Генча відноситься до:
І – проб з фізичними статичними навантаженнями,
2 – проб зі зміною умов зовнішнього середовища,
3 – проб з динамічними фізичними навантаженнями.
6.Ортостатична проба може характеризувати:
І – тонус парасимпатичного відділу ВНС,
2 – тонус симпатичного відділу ВНС,
3 – тонус скелетної мускулатури
.
7.При ортостатичній пробі пульс змінився від 70 до 80, АТ – від 110/70 до 110/75 мм рт.ст., таку реакцію можна вважати:
І – нормальною,
2 – патологічною,
3 – спотвореною.
8.На пробу з 20 присіданнями за 30 сек. пульс змінився від 60 до 138, а АТ від 120/80 до 130/0, відновлення гемодинаміки на 5 хв., таку реакцію слід вважати:
І – нормотонічною,
2 – астенічною,
3 – дистонічною.
Варіант 10
1.Охарактеризувати щільність тренувального заняття.
2.Мета проведення гіпоксичних проб?
3.Ступінь стомлення після фізичних вправ в тренувальному занятті можна визначити при проведенні:
1.етапного лікарського контролю;
2.оперативного лікарського контролю;
3.поточного лікарського контролю;
4.Соматоскопією можна оцінити:
1 – силу м’язів,
2 – тонус м’язів,
3 – форму грудної клітки.
5.Пропорційність антропометричних показників можна виявити методом:
І – індексів,
2 – стандартів,
3 – кореляції
.
6.Визначити і оцінити індекс Кетле жінки з масою тіла 68 кг і зростом 170 см:
І – нормальний,
2 – вище норми,
3 – нижче норми
7.Збільшення ЧСС на 34 відносно спокою в горизонтальному положенні дослідженого при зведенні його в вертикальне положення свідчить про:
1 – симпатикотонію,
2 – парасимпатикотонію,
3 – збалансованість діяльності ВНС.
8.На пробу з 20 присіданнями за 30 сек. пульс змінився від 66 до 96, а АТ – від 110/70 до 140/80, з відновленням показників на 2 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:
1 – гіпотонічною,
2 – гіпертонічною,
3 – нормотонічною.
