Тема: Державні соціальні допомоги

1. Поняття державних соціальних допомог, їх ознаки та види

Державні соціальні допомоги — порівняно новий вид соціального забезпечення. їх поява зумовлена необхідністю подолання ряду негативних наслідків переходу економіки до ринкових відносин.

На відміну від страхових допомог державні соціальні до­помоги фінансуються за рахунок коштів Державного або міс­цевих бюджетів. Вони надаються з метою матеріальної під­тримки осіб, доходи яких є нижчими від прожиткового рівня, або частково компенсують витрати, що їх понесла осо­ба у зв'язку з настанням соціального ризику чи необхідністю оплати комунальних послуг.

Державні соціальні допомоги не пов'язані із загально­обов'язковим державним соціальним страхуванням. Вони ма­ють так званий адресний характер і їх розмір зазвичай визна­чається як різниця між доходами громадянина або його сім'ї і прожитковим мінімумом, встановленим на відповідний період. У деяких випадках розмір допомоги може встановлю­ватися у твердій сумі або у відсотковому значенні до величини прожиткового мінімуму. Право на державні соціальні допомо­ги мають громадяни, які не застраховані у системі загально­обов'язкового соціального страхування, а також особи, що хоч і є застрахованими, але їхні доходи внаслідок об'єктивних причин знизилися нижче за прожитковий мінімум.

Державним допомогам притаманні такі ознаки:

1) вони мають аліментарний характер, оскільки признача­ються безоплатно і не пов'язані з трудовою діяльністю особи чи сплатою нею страхових внесків;

2) основним джерелом їх виплати є кошти Державного чи місцевого бюджетів. Переважно для виплати цих допомог кошти надходять у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів;

3) перелік категорій осіб, які мають право на такі допомо­ги, визначається законами України;

4)вони надаються з метою матеріальної підтримки мало­забезпечених або для компенсації (часткової чи повної) ви­трат, які понесені у зв'язку з настанням соціального ризику;

5) розмір допомог, як правило, співвідноситься з величи­ною прожиткового мінімуму або з гарантованим рівнем за­безпечення такого мінімуму;

6) їх призначення має так званий адресний характер.

З урахуванням усіх наведених ознак можемо визначити державні соціальні допомоги як грошові одноразові або періодичні соціальні виплати, що не залежать від поперед­ньої трудової діяльності і надаються у випадках та на умо­вах, передбачених чинним законодавством з метою під­тримки малозабезпечених осіб, а також компенсації додат­кових витрат, які були понесені ними при настанні соціаль­ного ризику за рахунок коштів Державного чи місцевих бюд­жетів.

При характеристиці державних соціальних допомог най­частіше використовується їх поділ залежно від соціальних ризиків, що лежать в основі виникнення права на них. Тому найбільш поширеними видами є:

1) державні соціальні допомоги особам, які не мають пра­ва на пенсію, та інвалідам;

2) допомоги малозабезпеченим;

3) допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства;

4) допомоги на догляд за інвалідами внаслідок психічного захворювання;

5) державні допомоги сім'ям з дітьми;

6) субсидії на оплату житлово-комунальних послуг;

7) державна допомога на поховання;