Змістовий модуль 2. Особливості психологічної допомоги потерпілим в надзвичайних ситуаціях

Тема 4. Загальні особливості психокорекційної роботи з потерпілими від надзвичайних ситуацій

Основні передумови успішної роботи з пацієнтами, що страждають на ПТСР, можна сформулювати наступним чином. Здатність пацієнта розповідати про травму прямо пропорційна здатності терапевта емпатійно вислуховувати цю розповідь. Будь-яка ознака відторгнення або знецінення сприймається пацієнтом як нездатність терапевта надати йому допомогу і може призвести до припинення зусиль з боку пацієнта боротися за своє одужання. Емпатійний терапевт підводить пацієнта до розповіді про жахливі події, не відволікаючись і не зісковзуючи на сторонні теми, не дивлячись на пацієнта здивованим або переляканим поглядом і не демонструючи йому власної шокової реакції. Терапевт не применшує значення тем, що спонтанно виникають і не відхилює розмову у ті області, які безпосередньо не пов’язані із травматичним страхом. У протилежному випадку у пацієнта виникає почуття, що екзистенціальна важкість пережитого нестерпна для пацієнта і він буде переживати через нерозуміння терапевта.

Література:

1. Вачков И. Основы технологии группового тренинга. Психотехники. – М.: Ось-89, 2007. – 256 с.

2. Гремлинг С., Ауэрбах С. Практикум по управлению стрессом. – СПб.: Питер, 2002. – 240 с.

3. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы. – М.: Эксмо, 2006. – 1008 с.

4. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

5. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред.
Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 1998. – 752 с.

6. Ромек В. Г., Конторович В. А., Крукович Е. И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. – СПб.: Речь, 2004. – 256 с.

7. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравматического стресса. – СПб.: Питер, 2001. – 272 с.

8. Фопель К. Эффективный воркшоп. – М.: Генезис, 2003. –
368 с.

9. Эффективная терапия посттравматического стрессового расстройства / Под ред. Э. Фоа, Т.М. Кина, М. Фридмана. – М.: Когито-Центр, 2005. – 467 с.

10. Ялом И. Групповая психотерапия: теория и практика. – М.: Апрель-Пресс, 2007. – 576 с.

Тема 5. Когнітивно-біхевіоральний та психодинамічний підходи в роботі із стресовими реакціями

У 1895 році Й. Брейєр та З. Фройд опублікували «Дослідження істерії», це висувалося припущення, що корені психічних розладів іноді слід шукати у психологічній травмі. Більшість їх сучасників вважали, що психіатричні пацієнти страждають переважно від органічних розладів. Жане розробив ефективну, систематичну психотерапію для осіб, що пережили травму, але він виходив з припущення, що ці пацієнти не в стані інтегрувати травматичні спогади, тому що їх мозок дегенерував. Радикальна новизна поглядів Брейера та Фройда полягала в тому, що, на їх думку, уявлення або переживання самі собою можуть бути патогенними. Вони намагалися знайти патогенну думку або спогад, щоб досягнути одужання. Подібно до Брейєра Фройд спочатку уявляв собі травматичні спогади як чужорідні об’єкти, що руйнують душу. Їх потрібно просто усунути, і здоров’я обов’язково повернеться. З часом він зрозумів, що проаналізувати захисти так само важливо, як і витіснений матеріал. Таким чином, Фройд замінив ідею катарсиса на поняття пропрацювання, що вимагає ретельного і повторюваного дослідження динамічних процесів, що беруть участь в утворенні симптому. З психодинамічної точки зору посттравматичний симптом являє собою не просто хибу, але адаптивну спробу дати собі раду із травмою. Зовнішній світ може мати сенс або його не мати (це філософське або теологічне питання), але психічне життя неодмінно пов’язане із значеннями та їх створенням.

Центральне місце у когнітивно-біхевіоральній психотерапії відводиться конфронтації пацієнта із травматичними образами-спогадами з метою поступового послаблення симптоматики ПТСР. Особливо ефективним цей метод є для подолання поведінки уникання, а також для зниження інтенсивності флешбеків і надмірного збудження. КБТ для лікування ПТСР включає багато різних технік. Ранні напрямки (систематична десенсибілізація, релаксаційний тренінг, біологічний обернений зв’язок) базуються, як правило, на двофакторній теорії обумовлення емоцій страху та оперантного уникання

Література:

1. Бурлачук Л. Ф., Грабская И. А., Кочарян А. С. Основы психотерапии. – К.: Ника-Центр, 2001. – 320 с.

2. Гремлинг С., Ауэрбах С. Практикум по управлению стрессом. – СПб.: Питер, 2002. – 240 с.

3. Магомед-Эминов М.Ш. Феномен экстремальности. – М.: Психоаналитическая ассоциация, 2008. – 218 с.

4. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы. – М.: Эксмо, 2006. – 1008 с.

5. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

6. МакМаллин Р. Практикум по когнитивной терапии. – СПб.: Речь, 2001. – 560 с.

7. Психология экстремальных ситуаций / Под ред. В.В. Рубцова, С.Б. Малых. – М.: Психологический ин-т РАО, 2008. – 304 с.

8. Ромек В. Г., Конторович В. А., Крукович Е. И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. – СПб.: Речь, 2004. – 256 с.

9. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравматического стресса. – СПб.: Питер, 2001. – 272 с.

10. Эффективная терапия посттравматического стрессового расстройства / Под ред. Э. Фоа, Т.М. Кина, М. Фридмана. – М.: Когито-Центр, 2005. – 467 с.

Тема 6. Гештальт-терапія, тілесно-орієнтована терапія, нейролінгвістичне програмування в роботі із стресовими реакціями

Гештальт-терапія традиційно розглядається як один з ефективних методів терапії тривожних, фобічних і депресивних розладів. Вона також успішно використовується при терапії багатьох психосоматичних розладів і в роботі з широким спектром інтрапсихічних та міжособистісних конфліктів. Метою терапевтичної роботи є зняття блокування і стимулювання процесу розвитку, реалізація можливостей і прагнень особистості за рахунок створення внутрішнього джерела опори та оптимізації процесів саморегуляції. Основним теретичним принципом гештальт-терапії є переконання, що здатність до саморегуляції нічим неможливо замінити. Тому особлива увага приділяється готовності приймати рішення і робити вибір. Ключовим аспектом терапевтичного процесу є усвідомлення контакту з самим собою і з оточенням. Багато уваги приділяється усвідомленню різних установок і способів поведінки і мислення, які закріпилися в минулому, і розкриттю їх значення і функції в теперішній час. Традиційно гештальт-терапія використовується в групових методах роботи, однак, за даними зарубіжних авторів, при роботі з ПТСР більш ефективною є індивідуальна психотерапія.

Література:

1. Бендлер Р., Гриндер Дж., Сатир В. Семейная терапия и НЛП. – М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 2000. – 160 с.

2. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы. – М.: Эксмо, 2006. – 1008 с.

3. Малкина-Пых И. Г. Телесная терапия: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2007. – 752 с.

4. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

5. Наранхо К. Гештальт-терапия. Теория и практика. – М.: Эксмо-пресс, 2005. – 320 с.

6. Перлз Ф. Практика гештальт-терапии. – М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 2001. – 480 с.

7. Польстер И., Польстер М. Интегрированная гештальт-терапия: контуры теории и практики. – М.: Класс, 1997. – 272 с.

8. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред.
Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 1998. – 752 с.

9. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравматического стресса. – СПб.: Питер, 2001. – 272 с.

10. Эффективная терапия посттравматического стрессового расстройства / Под ред. Э. Фоа, Т.М. Кина, М. Фридмана. – М.: Когито-Центр, 2005. – 467 с.

Тема 7. Сімейна терапія, арт-техніки та екзистенційний підхід в роботі із стресовими реакціями

Сімейна психотерапія – це модифікація стосунків в системі сім’ї за допомогою психотерапевтичних та психокорекційних методів з метою усунення негативної психологічної симптоматики і підвищення функціональності сімейної системи. В сімейній терапії психологічні симптоми і проблеми розглядаються як результат дисфункційних взаємодій членів сім’ї, а не як атрибути того або іншого члена сім’ї («ідентифікованого клієнта»). СП реалізує не інтра-, а інтерперсональний підхід до вирішення проблем, і задача психотерапевта полягає в тому, щоб змінити за допомогою відповідних впливів сімейну систему в цілому. Значна розповсюдженість в неблагополучних сім’ях розлучень, подружніх конфліктів, сімейної дисгармонії, зловживання алкоголем, нерозуміння обумовлюють необхідність проведення психокорекційної та психотерапевтичної роботи. Метою психотерапії є гармонізація сімейних стосунків, покращення взаєморозуміння в сім’ї, ліквідація у подружжя негативних емоційних установок.

Задачі групової сімейної терапії:

- ліквідація неадекватних форм реагування, спілкування і поведінки, обумовлених особливостями особистості;

- встановлення адекватного ставлення дружини до проблем чоловіка, пов’язаних із службою в армії;

- зниження невротизації дружини;

- укріплення орієнтації на здоровий спосіб життя.

Література:

1. Витакер К., Бамберри В. Танцы с семьей. – М.: Класс, 2001. – 176 с.

2. Дженнингс С., Минде А. Сны, маски и образы. Практикум по арт-терапии. – М.: Эксмо, 2003. – 384 с.

3. Кочюнас Р. Экзистенциальная терапия в группах. Теоретические основы группы экзистенциального опыта: [electronic sourses]: http://www.hpsy.ru/public/x018.htm

4. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

5. Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. – СПб.: Питер, 2001. – 448 с.

6. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред.
Б. Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 1998. – 752 с.

7. Ромек В. Г., Конторович В. А., Крукович Е. И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. – СПб.: Речь, 2004. – 256 с.

8. Хухлаев О. Смысл травмы: Работа с травматическим стрессом в экзистенциональном подходе / О. Хухлаев // Школьный психолог. – 2006. – 16-31 января. – № 20. –
С. 12-13.

9. Эффективная терапия посттравматического стрессового расстройства / Под ред. Э. Фоа, Т.М. Кина, М. Фридмана. – М.: Когито-Центр, 2005. – 467 с.

10. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. – М.: Класс, 1999. – 576 с.