Нові напрями розвитку теорії і практики агротехнологій

Протягом останніх років поширена обґрунтована думка про те, що в період, коли інтенсифікація землеробства забез­печується в першу чергу за рахунок механізації і хімізації, то подальший розвиток рослинництва буде визначатись його біологізацією. Без сумніву, сучасна техніка і техніка майбут­нього стануть засобом для використання результатів біоло­гічних досліджень. Головна увага, таким чином, буде скон­центрована на основних факторах рослинництва - рослинах.

У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на перспектив­ність розробки нових напрямів у вивченні процесів форму­вання врожаю, які можуть являти собою якісно нові системи управління рослинництвом.

Прийняття рішень у сільськогосподарському виробництві може здійснюватись у трьох рівнях:

а) визначення проектних (перспективних) рішень довгострокових заходів, наприклад, будівництво меліоративних систем або протиерозійних заходів, підвищення родючості ґрунту. Період від прийняття рішення до отримання результату з даного питання може тривати 10-15 і більше років. Сюди відносять дуже повільні процеси, наприклад, накопичення гумусу;

б) планування комплексу агротехнічних, меліоративних і захисних заходів для наступного вегетаційного періоду або сівозміни. Період від прийняття рішень до отримання результатів триває декілька місяців, а інколи і років. Сюди відносяться питання програмування врожаю;

в) оперативне управління процесом формування врожаю безпосередньо протягом вегетаційного періоду. Це – підбір відповідних агротехнічних заходів і дотримання строків їх внесення з урахуванням стану посівів і метеорологічних умов. Проміжок часу від прийняття рішення до появи ре­зультатів триває декілька днів або місяців.

При вирішенні всіх завдань необхідно враховувати, що сільськогосподарське виробництво суттєво залежить від ме­теорологічних факторів, які не завжди прогнозуються.