Передмова

АНОТАЦІЯ

Матеріали збірки розкривають методи і прийоми роботи з морально – етичного виховання дошкільників.

Збірка містить опис досвіду роботи, подана система виховних заходів з використанням інтерактивних технологій, в якій реалізовується освітньо – виховна проблема. Бесіди, дидактичні ігри, сюжетно – рольові ігри, поетичні хвилинки, елементи народознавства, фольклору, дидактичні матеріали, що сприяють освітньо – виховного процесу, розвитку пам’яті, логічного мислення, комунікативних здібностей.

Досвід призначений для педагогів дошкільних навчальних закладів.

Я навчаю своїх дітей:

«Прихиляйтесь до щирих і добрих людей».

Я ніколи не зрадила друзів своїх.

І радію, і тішусь, й молюся за них.

Я знаходила щось у житті і губила,

Розправляла розтрощені долею крила.

Я обрала дорогу важку і тернисту.

Вже й літа нанизались, неначе намисто.

Намагалася жити і так працювати,

Щоб і недруг міг добреє слово сказати.

Я навчатиму й далі дітей.

Щоб горнулись до світлих порядних людей

І вдивлялись у себе, плекали надії,

У розумних навчались і слова, і діла.

ЗМІСТ

І.	Анотація……………………………………………………………
ІІ.	Передмова…………………………………………………………
ІІІ. 3.1. 3.2. 3.3. 3.4. 3.5. 3.6. 3.7. 3.8. 3.9.	Робота з педагогами …………………………………………….. Формування моральних цінностей у дітей дошкільного віку……………………………………………………..................... Методичні рекомендації педагогічним працівникам щодо здійснення завдань морально–етичного виховання…………….. План проведення семінару – практикуму для педагогів ДНЗ«Виховання у дітей морально-етичних норм поведінки»…………………………………………………………. На допомогу вихователю ………………………………………… Інноваційний освітній проект «Як народжується казка?»……... «Виховуємо маленького українця» перспективне планування роботи з дітьми……………………………………………………. План роботи гуртка «Школа маленького українця»…………… Консультації для вихователів …………………………………… - « Сучасні підходи до соціально-морального виховання дошкільнят» ……………………………………………….. - «Базова особистісна якість – людяність»………………… Методика вивчення усвідомлення дітьми моральних норм…
ІV. 4.1. 4.2.	Робота з дошкільниками …………………………………….... Конспекти занять, розваг ………………………………………… «Допоможемо бабусі»…………………………………… «Силу той має, хто правду мовляє»……………………. «Салат казковий» ………………………………………… «Навчаємось разом з героями казок»…………………… В гостях журналу «Шишкін ліс»…….…………………… «Добре словечко гріє сердечко»………………………….. «Найкраще слово у дитини - для матусі та родини»……. «Національні та державні символи України»……………. «Чемний дошкільник або «Містер чемність»…………. Свято за ідеями Софії Русової «Доторкатися до природи можна тільки серцем»…………………………………….. Свято Віри, Надії та матері їх Софії……………………… Дидактичні ігри ………………………………………………
V. 5.1. VІ. VІ.	Робота з батьками……………………………………………….. Цікавинки для батьків. Соціально-моральний розвиток дітей дошкільного віку………………………………………………….. Використані джерела…………………………………………… Додатки ………………………………………………………….. Словничок моральності ………………………………… Матеріали для бесіди з дітьми «Школа ввічливості та доброти»…………………………………………………… Людина поміж людей. Вірші про людські стосунки…….. Казки та оповідання……………………………………….. Приказки та прислів’я …………………………………….. Додаток до дидактичної гри «Моя сім’я»……………….. Додаток до д/гри «Добре – погано» ……………………… Додаток до д/гри «Вчимося правилам етикету»………… Дидактичні картинки до бесід з дітьми …………………. Анкета для батьків «Принципи виховання…………….. Анкета – самоаналіз для батьків………………………….

Передмова

Досвід розроблений відповідно до чинних програм розвитку і виховання дітей дошкільного віку «Я у Світі», «Дитина в дошкільні роки», «Впевнений старт».

Виховання дітей в сучасному українському суспільстві в умовах економічного та політичного реформування, коли суттєво змінилося соціокультурне життя, принципи функціонування освітніх установ, засобів масової інформації обумовили проблеми виховання моральних та патріотичних почуттів у громадян України. Загальні зміни в суспільстві та державі, політична нестабільність, деідеологізація освітнього процесу призвели до зменшення уваги щодо громадянського виховання.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»: «Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, морально – соціальний розвиток особистості з перших років життя».

Громадянське виховання складається з трьох аспектів: правового, морального, патріотичного.

Громадянське виховання дітей дошкільного віку полягає в спрямованості на цілісний та збалансований розвиток дитини через засвоєння чотирьох основних сфер життєдіяльності – «ПРИРОДА», «КУЛЬТУРА», «ЛЮДИ», «Я САМ» і реалізується через основні лінії розвитку це:

☺ соціально – моральний, емоційно – ціннісний, креативний.

Закон України «Про дошкільну освіту» скеровує педагогів на забезпечення кожному дошкільникові достатнього й необхідного рівня розвиненості, вихованості та адекватної зорієнтованості в довкіллі.

Наш колектив розуміє, що виховання дітей на сучасному етапі потребує від кожного педагога таких морально – вольових якостей:

☺ цілеспрямованості, твердість в переконаннях і вміння їх відстоювати, наполегливість і послідовність у вимогах, справедливість, рівність у ставленні до дітей, розсудливість;

емоційно – етичних якостей: емоційна чуйність, педагогічний такт, терплячість, жвавість, енергійність, привітність, гідність;

світоглядні якості: любов до дітей, патріотизм, гуманізм.

Перед собою ми ставимо завдання – це, перш за все, створення умов для зростання дитячої душі, тобто дати необхідні знання в духовно – етичній сфері, за можливості захистити від негативних впливів.

По друге, дати необхідний мінімум знань, щоб запалити в її серці іскорку бажання добродійного життя, духовного вдосконалення.

«Теоретико-методичні засади педагогічного стимулювання морального вибору дошкільників»

Актуальність. На сучасному етапі творення України як демократичної, правової держави та її інтеграції до загальноєвропейського співтовариства все більшої гостроти набуває проблема формування морально-етичних цінностей підростаючого покоління. Дедалі очевиднішими стають впливи політичних і моральних криз, глобалізації суспільства та відірваність підростаючого покоління від народного ґрунту, підміна загальнолюдських морально-етичних цінностей молодіжною субкультурою. Це спонукає до використаннякультурної і педагогічної спадщини українського народу, пошуку оптимальних шляхів морального та етичного виховання школярів на основі відродження народних звичаїв і традицій. У морально-етичних цінностях сконцентрований багато вічний досвід життєдіяльності українського народу, його ідеали, уявлення про добро і зло, піднесене і потворне. Виховне значення морально-етичних цінностей полягає у тому, що вони є одночасно результатом практики виховання підростаючого покоління і ефективним засобом виховання.

На необхідності звернення до виховного досвіду народу, його морально-етичних цінностей наголошують державні програми «Освіта» (Україна
ХХІ століття), «Діти України», Концепції «Національного виховання», «Виховання дітей та молоді у національній системі освіти», «Сучасного українського виховання», Національна доктрина розвитку освіти, Указ Президента України від 27 квітня 1999 р. «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян».

Втілення завдань вищевикладених документів в практику передбачає впровадження нових освітніх технологій, покликаних сприяти саморозвитку і самовдосконаленню особистості дитини. Фундаментом її становлення є морально-соціальний розвиток. У сучасних соціокультурних умовах з перших років життя дитина має набувати здатності критично мислити, самостійно робити вибір, відповідати за наслідки своїх дій, виявляти гідність, повагу і гуманне ставлення до інших людей, узгоджуючи індивідуальні та соціальні інтереси. Моральний вибір особистості є оптимальним способом цього узгодження, тому його формування сьогодні є важливим завданням виховання дошкільників. Це актуалізує дослідження, присвячені пошуку способів підвищення самостійної моральної активності дітей, а також розвитку у них здатності до морального вибору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі проблема морального вибору представлена у філософському, психологічному, педагогічному аспектах.

Роботи Л.С.Виготського, О.В.Запорожця, Д.Б.Ельконіна, О. Л. Кононко, В.К.Котирло, А.Д.Кошелєвої, О.М.Леонтьєва, Я.З.Неверович, Ю.О.Приходько, Є.В.Суботського, Т.М.Титаренко, С.Г.Якобсон та інших доводять, що здатність до морального вибору з‘являється в старшому дошкільному віці. Саме в цей період відбувається становлення внутрішніх механізмів регуляції моральної поведінки, розвиваються соціально-емоційна і мотиваційна сфери, формуються оцінно-аналітичні навички, усвідомлюється та збагачується зміст Я - образу дитини, розвивається її самооцінка. Важливим є й те, що у п‘яти - шестирічок значно розширюється коло соціальної взаємодії, ускладнюється її характер. Дослідженнями з проблем морального виховання встановлено, що формування моральної поведінки дітей обумовлюється змістом і способами організації їхньої діяльності, а також особливостями побудови взаємин з ровесниками й дорослими. Вчені підкреслюють роль виховного впливу як фактору оволодіння дитиною нормами та правилами поведінки, розкривають його методичні засади. Однак в науковій літературі питання методики та технології здійснення педагогічного впливу, що сприяє розвитку у дітей здатності до морального вибору, представлені недостатньо. Поведінка людини, ланцюг ціннісну зорієнтованих вчинків, є природною й необхідною умовою розвитку її морального вибору та найбільш адекватним засобом його виховання. Ідея про педагогічну цінність поведінки (моральної діяльності) дитини була неодноразово обґрунтована в працях видатних педагогів Ш.О.Амонашвілі, К.М.Вентцеля, Я.А.Коменського Я.Корчака, А.С.Макаренка, Й.Г.Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, В.О.Сухомлинського, Л.М.Толстого К. Д. Ушинського та інших. Вони наголошують на необхідності забезпечення високої активності вихованців, надання їм свободи, в умовах якої, здійснюючи як позитивні, так і негативні вчинки, діти самостійно відкривають для себе значення моральних норм, пізнають цінність певного способу дій.

Отже, створюючи умови для вибору та стимулюючи в них самостійну активність дітей, педагог може і повинен забезпечувати розвиток у них морального вибору. На мою думку, будь-яка ефективна виховна робота має своєю внутрішньою умовою власну моральну роботу вихованця, яка природно зав‘язується в кожній скільки-небудь вдумливій і чуйній людині навколо власних вчинків і вчинків інших людей при спостереженні їх наслідків – того, як наші вчинки впливають на інших людей і вчинки інших людей - на нас самих. Успіх формування духовності людини залежить від цієї внутрішньої роботи, від того, наскільки виховання виявляється спроможним її стимулювати і спрямовувати. Відтак, одним із провідних факторів становлення морального вибору дітей є виховний вплив дорослого, що полягає в стимулюванні їхньої моральної активності (стимулювати означає створювати, давати стимул або бути стимулом до чого-небудь, прискорювати, поліпшувати здійснення чого-небудь).

Ідентифікувати вчинки дошкільника в проблемних ситуаціях як їх моральний вибір, доцільно проаналізувати поведінку за показниками, які співвідносяться зі структурою морального вибору. Так, здатність дітей до раціонального вибору у проблемних ситуаціях морального змісту (когнітивні компоненти морального вибору) передбачає володіння знаннями моральних норм та правил поведінки, сформованість вміння встановлювати й аналізувати моральний зміст ситуації вибору, знаходити способи її вирішення та оцінювати їх адекватно моральним нормам. Особливості мотиваційних компонентів морального вибору виявляються через оцінку ставлення дитини до проблемної ситуації (прояви активності, їх характер), емоційний відгук на стан її учасників, мотивування (пояснення самою дитиною) здійсненого вчинку.

Самостійно прийняте рішення про моральний вчинок у ситуації вибору, його реалізація у відповідних діях та їх наслідках є проявами дійових компонентів морального вибору. Про наявність його оцінних компонентів свідчить критичність та об‘єктивність оцінки дитиною власних дій в ситуаціях вибору, її адекватність моральним нормам. Узагальнивши результати вивчення особливостей морального вибору дітей, вихователь може зробити висновок про загальний рівень розвитку даного процесу у кожного з вихованців і орієнтуючись на ці дані проектувати педагогічний вплив. Основними напрямами педагогічного стимулювання морального вибору є забезпечення об’єктивної наявності проблемних моральних ситуацій в повсякденні дітей, тобто надання їм можливості для самостійного вибору, та створення умов для розвитку суб’єктивної здатності до його здійснення. Останнє пов‘язане з набуттям дітьми досвіду здійснення морального вибору та збагаченням їхнього загального морального досвіду.

У процесі збагачення досвіду поведінки дошкільників у проблемних ситуаціях перед дорослим постають завдання: навчати дітей вирішенню реальних ситуацій морального вибору; збагачувати досвід ініціативних моральних вчинків у ситуаціях вибору. Їх розв’язання відбувається через створення педагогом виховних ситуацій та завдяки самостійним діям дитини в проблемних моральних ситуаціях, що природно виникають у її повсякденному житті. Слід наголосити на принциповій відмінності між цими двома видами ситуації, що обумовлюється участю педагога в них. Так, виховні ситуації містять спеціально створені чи дібрані з щоденної дитячої практики соціальні умови для морального вибору, за яких дитина завдяки опосередкованому впливу оволодіває конкретними моральними правилами, наприклад: «будь уважним до інших, їх інтересів та потреб»; «допомагай всім, кому необхідна допомога»; «безкорисливо роби добро для інших». Таким чином, виховними можуть бути спеціально створені (заплановані) проблемні моральні ситуації, до яких дорослий залучає дитину, та спонтанні, ті, що виникли в процесі розгортання міжособистісної взаємодії дитини і не були заплановані, але в яких вихованці здійснюють відповідний вибір теж в результаті стимулювання з боку дорослого. В умовах виховної ситуації дитина, як правило, вперше відкриває для себе певний моральний спосіб вирішення проблеми.

На відміну від виховних, проблемні моральні ситуації в повсякденні дітей, як виховний засіб, передбачають самостійне виявлення дошкільниками моральної активність без будь-яких дій з боку дорослого, з власної ініціативи. В таких ситуаціях вони найчастіше самостійно приймають рішення про вчинки, застосовуючи набутий раніше досвід здійснення морального вибору.

Педагогічне стимулювання активності дитини у виховній ситуації здійснюється поетапно. Спочатку вона має ідентифікувати ситуацію як моральну проблему. Після цього за допомогою запитань її спонукають до аналізу ситуації та пошуку можливих способів вирішення проблеми. Наступним кроком буде визначення й опис двох можливих варіантів позитивних дій у даній ситуації та пропозиція дитині здійснити вибір. Далі, якщо вона зупиняється на одному із запропонованих позитивних варіантів, слід додатково мотивувати її вибір, назвати моральну спонуку вчинку. Відмову від виконання запропонованих дій слід розцінювати як негативний вибір.

Наступні дії педагога визначаються на основі аналізу умов ситуації, вчинку дитини та його наслідків. Позитивний вибір, який є новим і нетиповим для поведінки дитини доцільно схвалити й аргументовано оцінити. Якщо вибір дитини негативний, слід продемонструвати своє адекватне ставлення до порушення моральної норми, до конкретного вчинку, і позитивне, прихильне ставлення до порушника. Потім в умовах довірливої бесіди вихованця спонукають до критичної моральної оцінки здійсненого вчинку, встановлення ним своєї схожості з негативним еталоном. На завершення ситуації дитині пропонують усунути наслідки негативного вибору, підказують можливі способи їх ліквідації, при потребі – надають допомогу. Важливо при цьому акцентувати увагу вихованця на тому, що дорослий йому співчуває, жаліє, але відповідати за свої дії слід самому.

Пропонуючи дитині вибір у виховних ситуаціях, слід ретельно відбирати його варіанти. Вони не повинні суперечити моральним вимогам, щоб приймаючи будь-який з них, дитина здійснювала лише позитивний вчинок. Будь-яке рішення дитини слід вважати остаточним. Якщо вона так і не зважилась на вибір, дорослий має сам виконати те, що пропонував дитині, вирішуючи існуючу проблему та демонструючи приклад морального вчинку.

Враховуючи нестійкий характер моральної поведінки дітей, що виявляється у відсутності прямого перенесення певного досвіду із одних умов в інші, слід передбачити багаторазове здійснення дитиною вибору на основі одного й того ж правила поведінки під час різних видів діяльності. Зміст виховних ситуацій доцільно визначати на основі спостережень за реальною поведінкою вихованців.

Доцільно зазначити, що за період моєї роботи на даною проблемою протягом 2008-2012 років я переконалася, що виховний вплив спрямований на набуття дитиною досвіду морального вибору має відбуватися паралельно із проведенням системи роботи зі збагачення її загального морального досвіду як необхідної передумови розвитку когнітивних, емоційно-мотиваційних, дійових та оцінних компонентів морального вибору. Її завданнями є: розширювати й уточнювати знання дітей про моральні норми, конкретизовані у вигляді правил поведінки та відповідних зразків-еталонів; навчати дітей аналізу й вирішенню проблемних ситуацій морального змісту; розвивати емоційну сферу дітей, моральні почуття і переживання; сприяти включенню в Я-образ дитини моральних уявлень, формувати її критичну самооцінку; розширювати досвід моральної діяльності (альтруїстичних вчинків). Для вирішення цих завдань використовується система виховних засобів – різні види дитячої діяльності та наповнені моральним змістом взаємини вихованців з однолітками і дорослими.

Висновки. Резюмуючи вищевикладене слід наголосити, що моральний вибір особистості – це акт її поведінки, який за своєю сутністю є складним етико-психологічним процесом. Йому притаманна потенційна здатність до саморозвитку. Цілісне становлення процесу морального вибору відбувається завдяки збагаченню досвіду його здійснення. Шляхом педагогічного стимулювання слід забезпечувати набуття такого досвіду дітьми. Найбільш адекватним для цього засобом виступає поведінка дитини. Дорослий має створювати об‘єктивні умови для практичного здійснення вихованцями вибору та спонукати їхню самостійну моральну активність.