Методи формування моральної свідомості

Мета: засвоєнь моральних уявлень і моральних понять.

- роз‘яснення конкретних моральних норм і правил.

– навіювання моральних норм і правил.

– Етичні бесіди (розмова вихователя з дітьми на моральні теми) можуть бути колективними, груповими, індивідуальними.

– довірчі бесіди (групові, індивідуальні).

Методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки:

- приклад інших (авторитетних людей.

- педагогічна оцінка поведінки, вчинків дитини (має орієнтуючу та стимулюючу функції).

- колективна оцінка поведінки, вчинків дитини (забезпечує єдність уявлень і поведінки дошкільника).

- схвалення моральних вчинків дитини.

- заохочення дитини до моральних учинків.

- осуду недостойних учинків дитини.

Кожна конкретна педагогічна ситуація передбачає відповідний вибір методів впливу на моральну свідомість і моральну практику дитини, за будь – якої форми взаємодії педагог повинен виявляти повагу до особистості дитини, впевненість в перспективах її розвитку, стимулювати процес самовиховання.

Педагогічні умови формування вольової поведінки, самовладання.

1. Поступове посилення вимог до дитини, сприяння досягнення нею успіху в діяльності.

2. Заохочення прагнення і готовності дитини виявляти самостійність та ініціативу.

3. Поступовий перехід від завдань, пов‘язаних із виконанням вимог дорослого за його прямими інструкціями до творчих завдань за власним бажанням дитини;

4. Створення умов для реалізації провідної позиції дитини у творчій діяльності і на заняттях.

Методи виховання вольової поведінки.

- Постановка перед дитиною розумних вимог у різних формах (вимога – довіра, вимога – прохання, вимога – порада).

- Мотивування вимог.

- Вправлення дитини у вольових діях, іграх з правилами (правилами – заборонами).

- Доручення дитині.

- Педагогічна пауза (віддалена у часі реакція на негативний вчинок дитини).

Умови становлення відповідальної поведінки.

- Приклад дорослого (дотримання обіцяного).

- Вправляння дітей у позитивних вчинках з метою створення емоційного випередження ситуації безвідповідальної поведінки.

- Використання ефекту власного задоволення внаслідок відповідального виконання дорученої справи та самостійно визначеного обов‘язку.

- Використання жартівливої форми роз‘яснення дітям правил поведінки («правила навпаки»).

- Педагогічна оцінка, яка могла бути попереджувальною, супроводжуючою, підсумковою, серйозною, жартівливою, але неодмінно – справедливою, мотивованою і заохочувальною до поліпшення поведінки.