Методичні рекомендації

При вивченні даної теми студенти повинні звернути увагу на складність визначення сутності економічної злочинності, незважаючи на те, що поняття економічних злочинів уже давно увійшло в широкий науковий обіг. Використовується цей термін і в офіційних статистичних звітностях про стан злочинності.

Ґрунтуючись на даних офіційної статистики правоохоронних органів, студент повинен уміти за кримінологічними показниками визначати місце економічної злочинності в загальній структурі злочинності з урахуванням її виняткової латентності, а також у структурі тіньової економіки. За різними оцінками тінізація економіки сягає від 30 до 80 % від її легального сектора.

За офіційними статистичними даними МВС України, питома вага злочинів економічної спрямованості в Україні становить близько 10 % від загальної кількості зареєстрованих злочинів. Але враховуючи те, що економічні злочини мають високий рівень латентності, можна припустити, що їх частка значно більша.

Протягом 2002–2010 рр. щорічно викривалося близько 40 тис. економічних злочинів. У структурі економічної злочинності переважають корисливі посягання на власність (у середньому – 34,0 %), пов’язані з ними злочини у сфері службової (39,0 %) та господарської діяльності (22,0 %). Зокрема, у 2009 році виявлено 36634 злочинів у сфері економіки, з них найбільш значну частину складають злочини проти власності – 13366 та у сфері службової діяльності – 14159, злочини у сфері господарської діяльності складають 8174. Звертає на себе увагу той факт, що приблизно половина з них тяжкі та особливо тяжкі.

Станом на 2009 рік найбільш криміналізованими є бюджетна сфера (7264 злочинів), агропромисловий комплекс (2213 злочинів), сфера банківської діяльності (3300).

За географічним розподілом найбільш економічно криміналізованими класично є Дніпропетровська область, Донецька, Одеська та Луганська. Найменше виявляється економічних злочинів у Рівненській, Чернівецькій та Кіровоградській областях.

У наступні роки в офіційній статистичній звітності узагальнена кількість вчинених злочинів у сфері економіки не фігурує.

Стан кримінальної ситуації у сфері економіки багато в чому визначають організовані форми злочинної діяльності.

Враховуючи тенденцію транснаціоналізації економічної злочинності, варто проаналізувати внутрішньодержавні, а також міжнародні правові акти, які присвячені організаційним та змістовним аспектам протидії економічній злочинності.

Особливу увагу слід приділити вивченню протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, адже саме можливість подальшого використання брудних коштів зумовлює «рентабельність» та привабливість вчинення економічних злочинів.

Протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, в Україні здійснюється за допомогою первинного та державного фінансового моніторингу. Первинний моніторинг здійснюють банки, страхові та інші фінансові установи, платіжні організації, товарні, фондові та інші біржі, професійні учасники ринку цінних паперів, гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї тощо. Державний моніторинг уповноважені здійснювати центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, а також спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (Державна служба фінансового моніторингу України).

Активну боротьбу з відмиванням коштів ведуть такі міжнародні організації, як ООН, Організація економічного співробітництва і розвитку, Європейський Союз. Міцним інструментом міжнародного співробітництва в боротьбі з відмиванням грошей є заснована у 1989 р. «великою сімкою» Фінансова спеціальна робоча група боротьби з «відмиванням» грошей (FATF). FATF не тільки активно дає рекомендації з питань боротьби з відмиванням грошей і проводить регулярні перевірки відповідності законодавства і політики країн-учасниць цим рекомендаціям (за результатами яких робить регулярні звіти), але й активно залучає до співробітництва держави, які не беруть участі у її роботі. Дієвим заходом в такій діяльності FATF є ведення «чорного списку» країн, які «не співробітничають» з нею у боротьбі з відмиванням грошей.

Література:

1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII // Офіційний вісник України. – 2014. – № 90. – стор. 7. – стаття 2576.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності: Закон України від 15.11.2011 № 4025-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 25. – ст. 263.

3. Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції: указ Президента України від 18 листопада 2005 року № 1615/2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1615/2005.

4. Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF): постанова Кабінету Міністрів України та Національного Банку України від 28 серпня 2001 р. № 1124 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 35. – стор. 157. – стаття 1630.

5. Бойко А. М. Теорія детермінації економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримін. право та кримінологія; кримін.-викон. право” / Андрій Михайлович Бойко; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2009. – 40 с.

6. Волженкин Б. В. Преступления в сфере экономической деятельности / Б. В. Волженкин. – СПб.: Изд. «Юрид. центр Пресс», 2002. – 641 с.

7. Гуцалова К. Кримінологічне визначення поняття та ознак економічної злочинності: проблемні питання / К. Гуцалова // Юридичний журнал. – 2004. – № 11 (29). – С. 113-115.

8. Дрёмин В. Н. «Отмывание» доходов: проблема законодательного определения / В. Н. Дрёмин // Юридический вестник. – 2000. – № 2. – С. 80-81.

9. Дудоров О. О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: монографія / О. О. Дудоров. – К.: Юридична практика, 2003. – 924 с.

10. Кальман О. Г. Стан та головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні і прикладні проблеми / О. Г. Кальман. – Харків: Гімназія, 2003. – 352 с.

11. Коміссарчук Ю. А. Детінізація економічних відносин в Україні (кримінально-правове та кримінологічне забезпечення): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримін. право та кримінологія; кримін.-викон. право” / Юлія Анатоліївна Коміссарчук; Київ. нац. ун-т внутріш. справ. – К., 2006. – 20 с.

12. Латов Ю. В. Экономика вне закона: Очерки по теории и истории теневой экономики / Ю. В. Латов. – Москва: Московский общественный научный фонд, 2001. – 284 с.

13. Мельничук Т. В. Організовані форми злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері: монографія / Т. В. Мельничук. – О.: Фенікс, 2010. – 246 с.

14. Мельничук Т. В. Ціна економічної злочинності: проблемні аспекти визначення та застосування / Т. В. Мельничук // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2013. – № 5. – С. 191-195.

15. Молокоедов В. В. Cращивание организованной и экономической преступности – новая форма криминальной активности [Електронний ресурс]: електронна база данних книг. – М., 2005. – Режим доступу до сайту: http://bookinist.net/books/bookid-92671.html

16. Озерський І. В. Економічна злочинність (поняттєво-правовий та психологічний аналіз) / І. В. Озерський, І. О. Кащук // Економіка. Фінанси. Право. – № 11. – 2004. – С. 22-27.

17. Попович В. М. Взаємозв’язок організованої злочинності, “відмивання” доходів незаконного походження та “тіньової” економіки / В. М. Попович // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2002. – № 5. – С. 62-65.

18. Попович В. М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки: монографія / В. М. Попович. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 546 с.

19. Стрельцов Е. Л. Экономическая преступность в Украине: курс лекций / Е. Л. Стрельцов. – Одесса: АО Бахва, 1997. – 572 с.

20. Стрельцов Є. Л. Економічні злочини: внутрідержавні та міжнародні аспекти: навч. посібник / Є. Л. Стрельцов. – О.: АстроПринт, 2000. – 476 с.

21. Тацій В. Боротьба зі злочинністю у сфері економічних відносин як вирішальний напрямок діяльності правоохоронних органів / В. Тацій // Вісник прокуратури. – 2002. – № 1 (13). – С. 13-18.

22. Ущаповський В. Ф. Деформація економічних відносин як одна з умов розвитку організованої злочинності / В. Ф. Ущаповський // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 6. – С. 110-117.