Вогнепальні пошкодження одягу

Огляд одягу трупа з вогнепальними пошкодженнями має важ­ливе значення для слідства через те, що результати огляду можуть дати відповіді на низку суттєвих запитань, а саме:

1) чи дане пошкодження одягу отримане внаслідок вогнепальної дії;

2) чи нанесене пошкодження завдане кулею, дробом, скалками артилерійського снаряда чи інших вибухових пристроїв;

3) з якої відстані був здійснений постріл;

4) які сліди пошкодження виявлені на одязі та їх характер?

Походження виявлених пошкоджень на одязі є одним із основ­них питань, які вирішуються експертом. Інші питання не можуть бути вирішені, якщо експерт не впевнений у тому, що пошко­дження на одязі дійсно є вогнепальним і, власне, кульовим.

Вогнепальні пошкодження на одязі можна поділити на дві групи: типові та нетипові. До типових вогнепальних пошкоджень належать:

1) вхідні пошкодження зі слідами вогнепальної дії з близької відстані;

2) вхідні пошкодження без слідів пострілу з близької відстані, які мають правильну округлу форму і виражений обідок обтирання зі вмістом кіптяви пострілу;

3) численні, майже однакові за розміром, вхідні отвори, розташовані близько один від одного зі вмістом в обідках обтирання свинцю (дробові пошкодження);

4) численні вхідні отвори неправильної форми на обмеженій площі з відкладенням кіптяви навколо отворів, оскільки склад кіп­тяви характерний для куль спеціального призначення і для розламування кулі на скалки після проходження нею перешкоди, яка розташована поблизу поверхні одягу.

Визначення, чи є дане пошкодження вогнепальним (кульовим) і вказує на здійснення пострілу з близької відстані, коли навколо досліджуваного отвору є характерні ознаки, не становить особливих труднощів.

Походження одягу легко встановлюється у випадкахсліпих пошкоджень, у глибині яких виявляється куля чи дріб, а такожпри пошкодженні дробом, коли вхідний отвір має багато дрібних круглих отворів майже однакового діаметра, густо розміщениху центрі об'єкта пошкодження.

До нетипових вогнепальних пошкоджень одягу відносять такі, що не можуть бути достовірно встановлені без надання додатко­вих доказів, крім отриманих при дослідженні одягу. Звичайно, не­обхідно проводити зіставлення пошкоджень на одязі і тілі потерпілої особи.

Визначити відстань пострілу при детальному огляді одягу досить складно. Цю відстань можна з'ясувати лише коли постріли здійснені з близької відстані. При пострілах впритул на одязі виявляються характерні ознаки вхідного кульового отвору:

1) радіальні розриви тканини одягу хрестоподібної форми. Особливо часто такі розриви спостерігаються при пострілах впритул (на бавовняних, шовкових тканинах). При пострілах впритул на одязі з міцних матеріалів (брезент, дублена шкіра та ін.) вхідні отвори набувають круглої, овальної або еліпсоїдної форми;

2) відбиток дульного зрізу або кожуха затвора на зовнішній поверхні першого шару одягу;

3) обмежене відкладання кіптяви на краях вхідного отвору;

4) відкладення кіптяви в підкладних шарах матерії у вигляді «кокарди»;

5) обпалення одягу навколо вхідного отвору при пострілах димним порохом.

Температурна дія бездимного пороху, яка залежить від високої температури порохових газів, буває вираженою лише навколо вхідного отвору при пошкодженнях вовняних тканин. Вхідні отвори в одязі при пострілах із близької відстані мають характерну круглу форму, хоча в деяких випадках, наприклад, при по­шкодженнях трикотажних тканин, форма отвору може бути невизначеною через розходження петель в'язки. Однією з основних ознак пострілу з близької відстані є наявність навколо вхідного отвору кіптяви. Відкладення характеризуються чергуванням темніших інтенсивних ділянок з менш інтенсивними, світлими. Зви­чайно, коло інтенсивнішого забарвлення темно-сірого кольору з нашаруванням кіптяви спостерігається поблизу країв вхідного отвору (центральна ділянка), а периферійна ділянка кіптяви має менш інтенсивне забарвлення. Межа між цими ділянками, як правило, є помітною.

Для виявлення кіптяви внаслідок пострілу, поверхню одягу не­обхідно оглядати як з лицьового боку, так і зі зворотного. У тих випадках, коли нашарування кіптяви після пострілу на ділянці вхідного отвору є малопомітним (наприклад, на матеріалі одягу темного кольору) рекомендується оглядати одяг під різними кутами освітлення. Після пострілу кіптява вирізняється світлішими ділян­ками на темному фоні матеріалу. А на ворсистих тканинах спостерігається пригладжена ворса внаслідок дії температури. При виявленні кіптяви треба встановити площу, яку займає нашарування внаслідок пострілу. Оскільки нашарування кіптяви розташоване у вигляді круглої плями навколо вхідного отвору, вимірюють її діаметр.

На одязі навколо вхідного отвору осідають частини порохових незгорілих зерен. При виявленні їх необхідно виміряти ділянку, яка зайнята ними, а також встановити, розміщуються порохові зер­на на поверхні одягу чи в його товщі. Порохові зерна інколи про­никають через кілька шарів тканини одягу і можуть бути виявлені як на внутрішній поверхні верхнього шару одягу, так і у наступних шарах. Найщільніше порошинки розміщуються поблизу країв отвору до периферії, відстань між окремими порошинками збіль­шується. Вхідні кульові отвори при вогнепальних пошкодженнях з неблизької відстані характеризуються повною відсутністю додат­кових факторів пострілу. Вони можуть мати:

1) різну форму та розміри, найчастіше круглу та овальну форму з дефектом тканини, мають дрібнобахромчасті краї, часто загорнуті до середини;

2) ободок обтирання темно-сірого кольору шириною від 0,1 до 0,3 см навколо.

Ободок обтирання утворюється внаслідок стирання з поверхні нашарування кіптяви, мастила, інших забруднень та металу самої кулі в момент її проходження через тканину одягу.

При вогнепальних пошкодженнях одягу із синтетичних матеріа­лів спостерігаються деякі особливості вхідних кульових отворів за­лежно від відстані пострілу. Скажімо, при пострілах упритул утво­рюється об'ємний вхідний отвір, краї його оплавлені і завернуті до середини, волокна тканини різко деформовані, вкриті сірим нашаруванням кіптяви. При пострілі з близької відстані (від 5 до 20 см) кінці волокон тканини оплавлені і подібні до сірникових голівок, а на місцях вкорінення порошинок утворюються заглиблення з оплавленим дном. При пострілах з великих дистанцій (наприклад, до 7 м із пістолета Макарова) оплавлюються лише одиничні волокна¹.

Характер вихідних кульових отворів на одязі різнотиповий, оскільки на утворення отвору діє низка факторів (швидкість польоту кулі, калібр, форма і маса, а також властивості одягу).

Відмінність вихідного отвору на одязі від вхідного зумовлена більшою товщиною тканини, яку пробиває куля. Вихідні отвори часто бувають більших розмірів, ніж вхідні, і мають неправильну форму. Навколо вихідного отвору відсутні додаткові фактори по­стрілу і ободок обтирання.

При огляді одягу на місці події всі його пошкоджені предмети повинні бути направлені на судово-медичну експертизу з дотриманням певних вимог:

1) одяг складають таким чином, щоб на ділянці пошкодження складки не утворювалися;

2) вогкий одяг просушують при кімнатній температурі;

3) пошкоджений предмет одягу надійно упаковують;

4) вживають спеціальних заходів захисту ділянки пошкоджень і слідів.

Після огляду і детального опису одягу оглядають труп з метою виявлення вогнепальних поранень. За особливостями та ознаками вогнепальних отворів на шкірі та одязі встановлюється відстань пострілу.