Вступ до дисципліни

Тема 1. ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ. ВИДИ І ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Вступ до дисципліни

2. Види і функції менеджменту

Вступ до дисципліни

Розвиток науки і техніки, поява якісно нових інформаційних потреб підвищують роль інформаційного чинника у процесах прийняття управлінських рішень.

Сучасний стан інформатизації в Україні характеризується тим, що сформована і реалізується державна інформаційна політика, активно створюється нормативно-правова та нормативно-технічна база сфери інформатизації та інформаційної діяльності, зокрема прийнято Закони України «Про інформацію» (від 02.10.1992 р., нова редакція від 09.05.2011 р., поточна редакція від 10.08.2012 р.), «Про доступ до публічної інформації» (від 13.01.2011 р. нові редакція від 13.06.2012 р.), «Про Національну програму інформатизації» (від 04.02.1998 р., поточна редакція від 30.0 7.2010 р.), «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України» (від 16.11.1992 р., поточна редакція від 09.05.2012 р.), «Про Концепцію Національної програми інформатизації» (від 04.02.1998 р., поточна редакція від 07.08.2011 р.), ряд інших нормативних актів Кабінету Міністрів України та Указів Президента України.

Інформаційна діяльність є типом інфраструктурних галузей людської діяльності, питання виникнення і розвитку якої нерозривно пов’язані із процесом розподілу праці. Реальна потреба у діяльності інформаційних служб, функціонально включених до структури підприємств та організацій, широкий спектр інформаційних завдань, які перед ними постають, потребує підготовки спеціалістів інформаційно-управлінського профілю.

За Державним стандартом «Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення» інформаційна діяльність – це постійне та систематичне збирання та оброблення записаної інформації з метою її зберігання, пошуку, використання чи пересилання, що виконується якою-небудь особою чи організацією. Крім того, у сфері управління багато аналітичних завдань вирішується в режимі прямого інформаційного моделювання і спостереження за керованою сферою, минаючи стадію аналізу традиційних інформаційних джерел, в яких інтервал між подією та її відображенням надто великий.

Специфічні завдання моніторингу, ситуаційного аналізу, використання електронних ресурсів ЗМІ, Інтернет, неформальних і недокументованих джерел, соціологічних даних, інтелектуалізованих режимів пошуку потребують відповідних інформаційних підрозділів у структурі управління.

Термін «інформаційний менеджмент» своєю появою зобов’язаний федеральному урядові США, який у 1978 році запропонував увести контроль за урядовими документами і в 1980 р. прийняв закон про скорочення кількості документів на паперових носіях з метою зменшення витрат американських фірм на підготовку різних звітів.

Аналіз процесів створення звітів для уряду показав, що необхідно вирішити цілу низку проблем, пов’язаних з організацією та управлінням процесами виробництва, збереження, пошуку, обробки та розповсюдження різних видів інформації, оскільки витрати на ці процеси були занадто великими. Наприклад, річні витрати однієї з нафтових компаній на паперових носіях склала 17 млн. дол.

Багато витрат на інформаційні процеси були «прихованими», оскільки проходили через інший персонал – інженерів, маркетологів, менеджерів тощо, основні обов’язки яких відносяться до іншої діяльності: розробки проектів, складання прогнозів, планування або управління. Крім того було встановлено, що інформаційні технології усе більше впливають на вирішення основних задач, які стоять перед різними фірмами та організаціями (тобто на всі бізнес-процеси в організації).

Старі управлінські інформаційні системи, які базувались на централізованій технології збору та обробки інформації, вже не задовольняли нові запити. Стало очевидним, які великі кошти доводиться витрачати на обробку інформації та придбання інформаційної техніки і технологій. Потрібно було шукати шляхи підвищення ефективності інформаційних систем. Так власне і виникла концепція інформаційного менеджменту, яка досить швидко знайшла застосування на практиці та у підготовці відповідних фахівців.

Для того, щоб дати науково обґрунтоване визначення поняттю, яке відображає будь-який процес об’єктивної реальності, необхідно з’ясувати, яка його сутність та зміст, мета та задачі, напрямок та результати діяльності. У випадку інформаційного менеджменту ця задача є надто складною з огляду на те, що інформаційний менеджмент є багатоаспектним. Насправді вже саме слово менеджмент має багато тлумачень: це і галузь знань, це і філософія, діяльність, пов’язана з керівництвом людьми, це вміння досягати поставленої мети та інше.

Ще більш різноманітними є підходи до тлумачення самої інформації та інформаційних процесів, їх місця в житті суспільства, організації, людини. Спробуємо розв'язати поставлену задачу в процесі засвоєння матеріалу курсу.