Труби, колектори й колодязі на каналізаційній мережі

1 2 3 4 5

До матеріалу труб, колекторів та їх з'єднань висувають ряд вимог: міц-

ність, сприймання навантаження від ваги ґрунту і транспорту без деформації,

стійкість проти корозії та механічного стирання, гладка внутрішня поверхня,

водонепроникність, не допускання просочування стічних вод у ґрунт (екс філь-

трація) і ґрунтових вод в мережу (інфільтрація). Цим вимогам відповідають ке-

рамічні, бетонні, залізобетонні, азбестоцементні, металеві й пластмасові труби.

Керамічні труби використовують для влаштування безнапірних каналіза-ційних мереж. Бетонні й залізобетонні труби виготовляють напірними та безна-

пірними з розтрубом або гладкими кінцями.

Азбестоцементні труби (напірні й безнапірні) виготовляють з гладкими

кінцями діаметром 100-600 мм.

Чавунні й сталеві труби застосовують переважно для напірних каналіза-

ційних ліній. Для зовнішньої безнапірної каналізаційної мережі сталеві труби

застосовують лише там, де ставляться підвищені вимоги до герметичності, наприклад, при перетині із залізницями, автомагістралями, водними перепонами.

При прокладанні самопливних каналізаційних мереж використовують труби із синтетичних матеріалів (вініпласт, поліетилен та ін.).

Колектори побутової, виробничої, загальносплавної і дощової каналізації великого розміру можуть в поперечному перерізі бути круглими, прямокутними або іншої форми. Труби й канали каналізаційної мережі повинні задовольняти гідравлічні, статичні, економічні та експлуатаційні вимоги. Залежно від виду ґрунту, матеріалу й діаметру труб їх кладуть безпосередньо на ґрунт або штучну основу.

Для огляду і прочищання каналізаційної мережі на ній споруджують оглядові колодязі. Їх роблять скрізь, де змінюються напрям, діаметр або ухил

лінії. Залежно від призначення оглядові колодязі підрозділяються на лінійні,

поворотні, з’єднувальні, контрольні, промивні й перепадні.

Лінійні колодязі встановлюють на прямих ділянках каналізаційних мереж

усіх систем через 35-300 м залежно від діаметру труб.

Поворотні колодязі встановлюють в місцях зміни напрямку мережі в

плані або по висоті. З'єднувальні оглядові колодязі встановлюють в місцях

з’єднання каналізаційних ліній.

Промивні колодязі передбачають на тих ділянках каналізаційної мережі,

де можливе випадання осаду в трубах.

Перепадні колодязі споруджують в місцях, де з’єднуються труби на різ-

ній глибині, що має місце при приєднанні бокових притоків до основної каналі-

заційної мережі, при влаштуванні перепадів у зв’язку з різкою зміною рельєфу

місцевості й необхідності зменшення швидкості протоку стічних вод по мережі.

Контрольні колодязі встановлюють перед червоною лінією забудови зі

сторони будинків у місцях під’єднання дворової, квартальної або промислової

мережі до вуличної.

Колодязі на напірних трубопроводах встановлюють при необхідності ро-

зміщення в них засувок, випусків, вантузів та іншої арматури. Оглядові колодя-

зі виконують з цегли або залізобетону. В плані вони можуть мати круглу або

прямокутну форму (рис. 4.2).

Основними елементами колодязів є: основа (підготовка, плита та набивний лоток), робоча камера перекриття або перехідна частина, горловина, кришка з люком. Висоту робочої камери приймають, як правило, 1800 мм. Розміри камери обумовлені можливістю виконання робіт по огляду, прочищенню і ремонту мережі.