2015-10-16
1032
Зміст лекційного курсу
Змістовий модуль І.
Праця як основа розвитку суспільства і фактор виробництва
Лекція 1 – 2 год; самостійна робота – 6 год; індивідуальна – 0 год
Тема. Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини». Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
Мета: ознайомитись із поняттям «праця». Розглянути характеристику населення України, засвоїти поняття трудові ресурси та трудовий потенціал суспільства. Вивчити фази відтворення трудових ресурсів.
План
1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини».
2. Характеристика населення
3. Трудові ресурси:сутність і зміст
4. Трудовий потенціал населення с.р.
Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини»
Праця – це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і окремої людини особливо важливу роль, оскільки саме це поняття є невіддільним від людського життя.
Працю слід розглядати як свідому цілеспрямовану діяльність; докладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; як процес перетворення природних ресурсів в цінності та блага; як вияв людської особистості.
|
|
|
Особливості праці як об’єкта дослідження і вивчення полягають у тому, що, по–перше, праця – це доцільна діяльність людей із створення благ і послуг, яка повинна бути ефективною, раціональною, економічно організованою, по–друге, вона є однією з основних умов життєдіяльності не тільки окремого індивіда, а й усього суспільства в цілому, фактором функціонування будь-якої організації (підприємства); по–третє, вона не може розглядатися як товар, оскільки товаром є не вона сама, а послуга праці, і, нарешті, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин, що складають стрижень суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, фірми й окремих індивідів.
В умовах корінних змін у системі суспільних відносин найбільш істотні перетворення відбуваються в соціально-трудовій сфері, викликаючи закономірне в таких випадках протистояння основних суб’єктів цих відносин. Ймовірно, саме тому жодна зі сфер економічного життя нашої держави не критикується так жорстко, як соціально-трудові відносини. Оскільки праця – явище багатогранне, під час її класифікації застосовують різні ознаки (табл. 1.1.1).
Таблиця 1.1.1
Класифікація видів праці за ознаками
| Ознака | Вид праці |
| залежно від виду діяльності | – творча; – управлінська; – виконавча |
| залежно від рівня освіти | – праця, що вимагає тривалої підготовки; – праця, що не потребує значної підготовки; – праця, що не потребує підготовки |
| залежно від ступеня механізації | – ручна; – машинно-ручна; – механізована; – автоматизована; – апаратурна |
| залежно від умов праці | – підземна; – на шахтній поверхні; – в нормальних умовах; – в шкідливих умовах; – в гарячих цехах |
| за психофізіологічними показниками | – регламентована; – нерегламентована; – монотонна; – приваблива (неприваблива) тощо |
Особливості прояву конкретної праці виражаються її змістом. Зміст праці відображає професійну приналежність праці, склад виконуваних робіт, їхню складність, послідовність виконання. Зміст праці висуває певні вимоги до освіти, кваліфікації, здібностей людини.
|
|
|
1. Виділяють такі форми прояву процесу праці:
– витрати людської енергії;
– взаємодія працівника із засобами виробництва;
– виробнича взаємодія працівників один із одним як по горизонталі, так і по вертикалі.
У процесі праці люди вступають у певні соціальні відносини, взаємодіючи один з одним.
Виокремлюємо 5 обов’язкових елементів праці: робоча сила, засоби праці, предмети праці, технологія діяльності, організація праці.
