Основні норми праці

Вид норми	Змістова характеристика
Норма часу	Необхідні витрати часу на виконання одиниці роботи одним чи декількома працівниками
Норма виробітку	Кількість одиниць роботи, що повинні бути виконані за одиницю часу (годину, зміну, місяць, рік тощо). Норма виробітку обернено пропорційна нормі часу
Норма обслуговування	Число об’єктів, що повинні обслуговуватися за одиницю часу одним чи кількома працівниками
Норма часу обслуговування	Витрати часу на обслуговування одного об’єкта (покупця чи клієнта, устаткування)
Норма чисельності працівників	Необхідна кількість працівників для виконання передбаченого обсягу робіт за одиницю часу

На виробництві встановлюються науково обґрунтовані норми витрат праці (внаслідок нормування і наукової організації праці), а саме: норми часу на виготовлення одиниці продукції (виконання однієї виробничої операції), норми виробітку за повну одиницю часу (годину, зміну, місяць), норми обслуговування технологічного устаткування, норми чисельності робітників для виконання певного обсягу роботи тощо.

Повна норма часу на виготовлення одиниці продукції називається нормою штучно-калькуляційного часу (Т_шк) розраховується за формулою:

Т_{шк =}Т_шт + Т_пз,

де: Т_шт – норма штучного часу (тобто норма часу на виготовлення однієї штуки продукції, однієї одиниці продукції); хв., год.

Т_пз – норма підготовчо-завершального часу, хв., год.

Деталізована формула для розрахунку норми штучного часу має такий вигляд:

Т_шт = t_o + t_д + t_opr + t_тех + t_в + t_o_с,

де: t_o – основний час; хв.

t_д– неперекривна частина допоміжного часу (або просто допоміжний час), хв.

Неперекривним є час виконання трудових прийомів при зупиненому (непрацюючому) устаткуванні. А к перекривному відносять час виконання робочим тіх елементів трудового процесу, які здійснюються в період автоматичної роботи устаткувння.

t_opr – час організаційного обслуговування робочого місця, хв.

t_т_ех – час технічного обслуговування робочого місця, хв.

t_в – норма часу на відпочинок, хв.

t_o_с – норма часу на особисті потреби, хв.

В умовах деяких задач і, відповідно, в формулах складові норми штучного часу поєднуються в більш укрупненні показники.

Так:

· сума основного часу і допоміжного часу (неперекривної частини допоміжного часу) утворює норму оперативного часу (Т_оп):

Т_оп = t_o + t_д

· сума норм часу на організаційне і технічне обслуговування робочого місця утворює агрегований показник норма часу обслуговування робочого місця (t_o_бс):

t_o_бс = t_o_рг + t_т_ех

· сума норм часу на відпочинок та часу на особисті потреби утворює агрегований показник норма часу на відпочинок та особисті потреби (t _воп):

t _воп = t_в + t_o_с

Тоді формула для розрахунку норми штучного часу буде мати вигляд:

Т_шт. = Т_оп+ t_o_бс+ t _воп

Другою складовою повної (штучно-калькуляційної) норми часу виступає підготовчо – завершальний час. В одиночному і мало серійному виробництві він встановлюється на одну деталь (виріб); у серійному виробництві – на партію деталей (виробів); у масовому виробництві підготовчо – завершальний час є дуже малим і приєднується до часу обслуговування робочого місця. Таким чином для умов серійного виробництва:

Т_пз

Т_шк= + Т_шт

де: N – кількість виробів (деталей) в партії.

Час обслуговування робочого місця встановлюється в розрахунку на одиницю продукції або на робочу зміну. Перший спосіб застосовується при поштучному випуску продукції і індивідуальному та серійному виробництві, другий - на механічних процесах у масовому виробництві, а також в апаратурних процесах.

При нормуванні операцій в умовах масового і серійного виробництва окремо розраховують час технічного обслуговування робочого місця (t_тех) і час організації робочого місця (t_opr):

t_{тех =}	t_o ∙	а _тех	;

t_{орг =}	T_o_п ∙	а _орг	;

де: а _тех- норматив часу на технічне обслуговування робочого місця в процентах від основного часу;

а _орг - норматив часу на організаційне обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу.

У малосерійному та індивідуальному виробництві, а також при нормуванні ручних (слюсарних, складальних, монтажних і т.п.) робіт загальний час обслуговування робочого місця розраховують за нормативами у процентах від оперативного часу:

t_{обс =}	T_o_п ∙	а_обс	;

де: а обс - норматив часу на обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу.

Формула для розрахунку норми штучного часу (Т_шт.) залежно від типу виробництва має такі модифікації:

а) для масового виробництва

Т_{шт =}	t_о+	t_д +	а₁ t_о	+	а₂ Т_оп	+	а₃ Т_оп	,

б) для серійного виробництва

Т_{шт =}	t_о+	t_д +	(а + в)Т_оп	,

в) для індивідуального і малосерійного виробництва

Т_{шт =}	T_o_п ∙	1 + с	;

де: а₁- норматив технічного обслуговування робочого місця в процентах від основного часу;

а₂- норматив організаційного обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;

а - норматив обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;

в - норматив часу на відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу;

с - норматив часу на обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу.

Норма виробітку залежить від тривалості робочого періоду та норми часу, встановленої на виготовлення одиниці продукції. Змінна норма виробітку розраховується за формулою:

Н_в= Т_зм˸ Н_ч,

де: Н_в - норма виробітку, натуральні одиниці;

Т_зм – тривалість робочої зміни, год.; хв.;

Н_ч - норма часу, год., хв.;

· Для різних умов задач норму виробітку можна розрахувати наступним чином: