Закон єдності та боротьби протилежностей

Якщо невідповідність між взаємозв’язаними сторонами або підсистемами даного явища (процесу) несуттєва, незначна, то говорять про їх різницю. Якщо ж невідповідність суттєва, значна, досягає межі, то ці сторони і підсистеми визнаються протилежними.

Відносини між протилежностями, протилежними частинами, властивостями, підсистемами називаються протиріччями.

Визнання того, що між протилежностями всередині кожного даного явища і процесу існують одночасно єдність, взаємозв’язок і протиріччя, є найважливішим положенням матеріалістичної діалектики, ключем до розуміння сутності будь-якого процесу розвитку.

Виходячи з цього положення, сформулюємо один з найважливіших законів діалектики – закон єдності та боротьби протилежностей.

Його можна назвати суттю, ядром діалектики тому, що він дає відповідь на питання про джерела розвитку.

Цей закон твердить:

1. Будь-яке явище в природі, суспільстві та мисленні містить в собі протилежні сторони, властивості, характеристики, підсистеми та елементи, що знаходяться в необхідному взаємному зв’язку, або взаємодії, тобто в єдності.

2. Між протилежностями, що знаходяться в єдності, існують відносини діалектичного протиріччя.

3. Джерелом всякого руху і особливо розвитку являється виникнення, наростання та розв’язання внутрішніх протиріч. Розв’язання протиріч – головна причина розвитку.

4. В процесі розвитку відбувається діалектичний перехід одних протилежностей в інші. Відбувається зіткнення, взаємодія і взаємопроникнення протилежностей.

5. Внаслідок боротьби протилежностей, їх взаємоперетворення і взаємних переходів, розв’язання протиріч виникають нові незворотні явища, процеси, властивості або характеристики, які не існували раніше.

Закон єдності та боротьби протилежностей носить загальний, універсальний характер.