Звучить музика з мультфільму “Бременські музики”

З’являються Осел, Пес, Кіт, Півень.

Осел:

Нема кращого нічого,

Аніж музика й дорога.

Пес:

Ми усе життя мандруєм,

Людям радість, сміх даруєм.

Кіт:

Там де ми, там сліз немає.

Бременських музик всяк знає.

Півень:

Вже півсвіту обійшли.

А сьогодні ось зайшли

У таке прекрасне місто.

Осел:

Он на площі там, дивись ти,

Люд почав уже збиратись.

Пес:

Як нам на той бік дістатись?

Впевнений, це небезпечно –

Мчать машини безкінечно!

Кіт:

Як же перейти дорогу...

Знов машина мчить з-за рогу.

Ой, за нею - цілий рій!

Півень:

Треба спробувати..

Світлофор:

Стій!

Життям ризикуєш нащо?

Пропоную вихід кращий:

Знайте, що для пішоходів

Тут існують переходи.

Осел:

Справді? А знайти ж їх як?

Світлофор:

Шукай “зебру” або знак

“Пішохідний перехід”.

Там машини стишать хід.

А якщо ще й я стою,

Їм команду подаю

«Зупинитись!», тоді ти

На той бік сміливо йди.

Кіт:

От спасибі! Будем знати.

Півень:

Ох, нема часу шукати,

Де там “зебра” чи той знак!

Та перейдемо і так!

Пес:

Справді, ми спізнитись можем –

Нас давно чекають, схоже.

Світлофор:

Що ж, уявимо картину:

Скрегіт, скрип коліс машини,

Біль, “швидка”, знов біль, палата...

То ж чи варто поспішати?!

Півень:

Ой, лікарня! Ні, нізащо!

Знайдемо ми «зебру» краще.

Кіт:

Пам’ятатиму завжди:

Щоб здоров’я зберегти,

Дорогу треба переходить

Разом:

Тільки лиш на переході!

Виходять.

Ведучий:

Без утоми, без упину

Мчать дорогою машини.

Бачите, автобус он!

Виїжджає автобус і «везе» пасажирів. Серед них – Зайченя.

Автобус:

Приготуйтесь. Стадіон.

Не штовхайтесь, не баріться.

Одне одному всміхніться.

Зайченя виходить з автобуса.

Збоку виїжджає автомобіль.

Зайченя:

Ну, і де тут стадіон.

Пасажири автобуса:

Він на тому боці он.

Зайченя:

Перебіжу дорогу вмить!

Пасажири автобуса:

Стій, не можна так робить!!!