Решение

Договір купівлі-продажу. Відповідно до ст. 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі–продажу може бути консенсуальним або реальним. Він є відплатним та двостороннім (взаємним). При цьому він має чітко визначену мету, зміст якої полягає у відчуженні майна (товару) від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні. А це означає, що характерною ознакою даного договору є те, що він опосередковує процес руху майна від однієї особи до іншої.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений у майбутньому. Також предметом договору можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі–продажу може бути право вимоги, як що вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

За відсутності домовленості сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений чи розірваний на вимогу однієї з сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом. Однією з таких підстав є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків або упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди. Тоб то підприємець Черепаха О. Т. має довести, що даний цемент він отримав від цого цементного заводу, а також що від отримав цемент марки 400, а також те що він правильно використовував данний цемент. Без цих доказів суд прийме рішення про відмову у задоволенні позову.