Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” (2000)

Стаття 1. Визначення надзвичайного стану.

Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характе ру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели, чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян... Стаття 25 цього Закону передбачає: “Особам, які постраждали від надзви­чайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшко­довуються заподіяні матеріальні збитки, та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом“.

Закон України “Про Цивільну оборону України” утворює правове поле орган­ізації системи цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небез­печних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Щодо формування резервів у статті 4 цього Закону вказуєть­ся: “Кабінет Міністрів України:... створює резерви засобів індивідуального захи­сту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і поря­док використання.. “. Щодо джерел фінансування, то їх визначає стаття 13 Зако­ну, в якій вказано, що: “Фінансування заходів цивільної оборони проводиться за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передба­чених законом“

Закон України “Про державний матеріальний резерв” визначає загальні прин­ципи формування, розміщення, зберігання, використання поповнення та освіжен­ня запасів державного матеріального резерву і регулює відносини в цій сфері. Згідно з статтею 3 цього Закону, “державний резерв призначається для забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій“. Стаття 7 визначає джерела фінансування системи державного резерву: “Фінансування витрат, пов'язаних із накопиченням (приростом) та утриманням матеріальних цінностей державного резерву... передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком“, а стаття 121 - порядок відпуску матеріальних цінностей з дер­жавного резерву: “Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється... для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій... Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, за по­данням міністерств, інших органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, на які покладено функції щодо координації робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України“.

Правове поле для розбудови та функціонування ДСМК значно розширив Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”. Згідно статті 8 цього закону ДСМК визначена особливим видом державних аварійно-рятувальних служб. У цій статті законодавчо затверджуються основні завдання ДСМК, її склад, методи координації діяльності, підпорядкованість, визначені раніше Постановою Кабі­нету Міністрів України від 14 квітня 1997р. № 343. Закон також поширює на фор­мування ДСМК всі пільги та заходи соціального захисту, передбачені для рятувальників. Законами України: “Про аварійно-рятувальні служби” та “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” сформульовані певні вимоги щодо рівня підготовки, атестування та обліку, рятувальників і аварійно-рятувальних служб, до яких віднесені і ДСМК. Тому у новій редакції Положення передбачено, що особовий склад (медичні та інші працівники) медичних формувань ДСМК повинен мати відповідний рівень підготовки для надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій і бути здатним за станом здоров'я виконувати роботи в екстремальних умовах. При цьому усі медичні формування та їх особовий склад підлягають обов’язковій атестації. Порядок атестації медичних формувань, їх особового складу визначається МОЗ України. Атестовані медичні формування вносяться до спеціального реєстру аварійно-рятувальних служб. Тільки на атестований особовий склад медичних формувань, внесених до реєстру, поширюються положення про права, обов'язки, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників згідно із Законом України “Про аварійно-рятувальні служби“. Розробка та юридичне затвердження вимог до рівня й системи підготовки і удосконалення кадрів ДСМК, їх атестування, до правил ведення реєстру - це завдання, які стоять перед науковцями та організаторами охорони здоров'я.

Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” вперше окреслив правове поле діяльності ДСМК, як особливого виду державних аварійно-рятувальних служб. Згідно цього закону “Основним завданням ДСМК є подання громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне та хімічне забруд­нення тощо) безоплатної медичної допомоги”. Закон проголошує, що ДСМК скла­дається із медичних сил і засобів та лікувальних закладів центрального та територіального рівнів незалежно від галузевої належності, визначених МОЗ Ук­раїни за погодженням з центральними органами виконавчої влади всіх відомств. МОЗ України здійснює організаційно-методичне керівництво ДСМК. На ДСМК поширюються обов'язки, права та гарантії рятувальників, введені цим законом.

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” містить статтю 13 “Медичний захист”, в якій перелічені наступні заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей:

- планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та господарювання;

- введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- розгортання в умовах надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів;

- завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;

- контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;

Цей закон також містить основні положення про призначення, склад ДСМК, систему її управління, що співпадають по суті з приведеними положеннями Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” і, крім того, створює правове поле для гарантованого забезпечення психологічного відновлення постраждалого населення та рятувальників на базі створених центрів медико-психологічної реабілітації.

72. Медичний мобільний загін швидкого реагування, його призначення.

- Мобільні загони, які формуються з декількох лікарсько - сестринських бригад. Із складу медичних працівників лікувальних закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської допомоги постраждалим на догоспітальному етапі.

73. Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги, їх призначення.

Медичні бригади постійної готовності першої черги – це формування ДСМК, що призначені для надання екстреної медичної допомоги постраждалим на до госпітальному етапі при станах, що загрожують їх життю у разі виникнення надзвичайних ситуацій.МБПГ ДСМК ПЧ можуть бути позаштатними та штатними, входити до складу ДСМК центрального та територіального рівня.

74. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх призначення.

призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги на другому етапі медичної евакуації.

СБПГ ДСМК ДЧ

Штатні СБПГ ДСМК ДЧ, як правило, утворюються при територіальних центрах екстреної медичної допомоги, відомчих лікувальних закладах та науково-дослідних іиститутах клінічного профілю. Особовий склад цих бригад в повсякденних умовах працює на базі стаціонарних лікувальних закладів відповідного профілю. В їх функціональних обов’язках містяться додаткові умови праці, в тому числі обов’язкова участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Особовий склад бригад атестується і вноситься до Реєстру формувань ДСМК. У медичному закладі, що утримує СБПГ ДСМК ДЧ, утворюється недоторканий запас медикаментів та медичного майна, що використовується при розгортанні бригади у неспеціалізованих медичних закладах для роботи в автономному режимі на термін не менше 3 діб. Вони забезпечуються індивідуальними засобами захисту та засобами індивідуального мед захисту.

75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.

Для надання постраждалим медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях в Російській Федерації створена Всеросійська служба медицини катастроф (ВСМК), що є функціональною підсистемою єдиної державної системи попередження і ліквідації наслідків НС і функціонально об’єднує службу медицини катастроф Міністерства соціального забезпечення і охорони здоров’я, службу медицини катастроф Міністерство оборони РФ, а також призначені для ліквідації медико-санітарних наслідків НС сили і засоби Державного комітету санітарно-епідеміологічного нагляду, Міністерства шляхів сполучень, Міністерства внутрішніх справ і інших федеральних органів виконавчої влади.