Психологічна теорія

Виникнення психологічних концепцій права пов'язане з процесом становлення психології як самостійної галузі знань. Інтерес суспільствознавців до проблем психологічної науки помітно зріс на межі ХІХ-ХХ ст., коли в ній узяли гору експериментальні методи досліджень і почали складатися великі наукові школи, що мали розбіжності в трактуванні психіки людини (рефлексологія, біхевіоризм, фрейдизм). Сприйняті соціологами і юристами ідеї цих шкіл поклали початок формуванню нових напрямків у політико-правовій думці. Великою науковою подією не тільки в російській, але й у європейській літературі стало опублікування "Теорії права і держави в зв'язку з теорією моральності" (1907 р.) У цій роботі оригінальну психологічну теорію права висунув Лев Йосипович Петражицький (1867-1931). Народився у Вітебській губернії, в родовому мастку Колонтаєво. Закінчив юридичний факультет Київського університету. Петражицького залишили на кафедрі римського права, потім він продовжив навчання в Берлінському університеті. Написав там багато праць з цивільного права. В 1896 р. повертається в Російську імперію, працює в Петербурзі, в університеті, захищає докторську дисертацію з цивільного права. З 1897 р. займає посаду завідуючого кафедрою енциклопедії і філософії права, де працює до початку Жовтневої революції 1917 р., яку він не прийняв. Виїжджає в еміграцію в Варшаву, де працює в університеті, очолює кафедру соціології до 1931 р. В результаті депресії закінчує життя самогубством. Петражицький виходив з того, що право коріниться в психіці індивіда. Інтерпретація права з позиції психології індивіда дає можливість поставити юридичну науку на основу достовірних знань, отриманих шляхом самоспостереження або спостережень за вчинками інших осіб. Джерелом права, вважав Петражицький, виступають емоції людини. Свою концепцію він назвав "емоційна теорія" і протиставляв її іншим психологічним трактуванням права, що виходили з таких понять як свобода чи колективні переживання у свідомості індивідів. Емоції служать головним спонукальним "моторним" елементом психіки. Петражицький розрізняв два види емоцій, що визначають відносини між людьми: моральні і правові. Моральні емоції е однобічними і пов'язаними з усвідомленням людиною свого обов'язку. Норми моралі - це внутрішні імперативи. Якщо ми подаємо з почуття обов'язку милостиню, то в нас не виникає уявлень, що жебрак вправі вимагати якісь гроші.