Визначення поняття «шок»

У науковій літературі є досить багато визначень поняття «шок». Наведемо деякі з них.

Шок – це пригнічення вітальних функцій організму, що відбувається шляхом складних рефлекторних процесів (Бурденко, 1933р.).

Під шоком мається на увазі глибоке порушення життєдіяльності організму, що зазвичай виникає нервово-рефлекторним шляхом після раптових та різких травм або сильних емоцій (Альперн, 1940р.).

Шок – це складний дистрофічний комплекс, який розвивається внаслідок переподразнення нервової системи, у першу чергу симпатичної (Вишневський, 1941р.).

Шок – загальне порушення всіх функцій організму, що розвивається після травм, психічних потрясінь, інтоксикацій (Левіт, 1948р.).

Шок – це високий ступінь порушення життєдіяльності центральної та периферичної нервової системи, що призводить до різкого пригнічення (гальмування), а нерідко до паралічу всіх життєвих функцій (Давидовський, 1954р.).

Після кожної агресії, як правило, настає порушення рівноваги, та зусилля організму спрямовані на відновлення цієї рівноваги. Шок – це такий стан організму, під час якого він не може досягти цієї рівноваги (Laborit, 1955р.).

Шок – синдром, що характеризується тривалою прострацією та гіпотензією (Вайль, Шубін, 1975р.).

Найбільш сучасним є уявлення, відповідно до якого шок – це відповідна реакція організму на позамежовий (надмірний) подразник із розвитком специфічного циркуляторно-метаболічного синдрому, із переважним порушенням мікроциркуляції тканин та подальшим ушкодженням метаболізму.

Шок – тяжкий стан, що гостро розвивається та характеризується прогресуючими порушеннями діяльності усіх систем життєзабезпечення організму і потребує ЕМД.