Основні прояви та напрями масової культури сучасності

Виникнення масової культури

4. Основні функції масової культури

Основні прояви та напрями масової культури сучасності

6. Висновок

Вступ

ВИНИКНЕННЯ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ

Існують досить суперечливі точки зору з питання про час виникнення "масової культури". Деякі вважають її одвічним побічним продуктом культури і тому виявляють її вже в античну епоху. Набагато більше підстав мають спроби пов'язати виникнення "масової культури" з науково-технічною революцією, породила нові способи виробництва, розповсюдження та споживання культури.
Щодо початків масової культури в культурології існує ряд точок зору:
1. Передумови масової культури формуються з моменту народження людства, і вже, у всякому разі, на зорі християнської цивілізації. Для прикладу зазвичай наводяться спрощені варіанти Священних книг (наприклад, "Біблія для початківців"), розраховані на масову аудиторію.
2. Витоки масової культури пов'язані з появою в Європейській літературі XVII-XVIII століть пригодницького, детективного, авантюрного роману, значно розширив аудиторію читачів за рахунок величезних накладів. Тут, як правило, наводять як приклад творчість двох письменників: англійця Даніеля Дефо (1660-1731) - автора широко відомого роману "Робінзон Крузо" і ще 481 життєпису людей так званих ризикових професiй: слідчих, військових, злодіїв, повій і т. д. і нашого співвітчизника Матвія Комарова (1730 - 1812) - творця гучного бестселера XVIII-XIX століть "Повісті про пригоди англійського мілорда Георга" та інших не менш популярних книг. Книги обох авторів написані блискучим, простим і зрозумілим мовою.
3. Великий вплив на розвиток масової культури зробив і прийнятий в 1870 році у Великобританії закон про обов'язкову загальної грамотності, що дозволив багатьом освоїти головний вид художньої творчості XIX століття - роман.
І все-таки все вище викладене - це передісторія масової культури. А у власному розумінні масова культура проявила себе в США на рубежі XIX-XX століть. Відомий американський політолог Збігнєв Бжезінський любив повторювати фразу, яка стала згодом розхожою: "Якщо Рим дав світові право, Англія - ​​парламентську діяльність, Франція - культуру і республіканський націоналізм, то сучасні США дали світові науково-технічну революцію і масову культуру".
Феномен появи масової культури представляється наступним чином. Для рубежу XIX-XX століть стала характерною всеосяжна масовізація життя. Вона торкнулася всіх її сфери економіку і політику, управління і спілкування людей. Активна роль людських мас у різних соціальних сферах була проаналізована в ряді філософських творів XX століття.
Звичайно, в наші дні маса істотно змінилася. Маси стали освіченими, поінформованими. Крім того, суб'єктами масової культури сьогодні є не просто маса, але і індивіди, об'єднані різними зв'язками. Оскільки люди виступають одночасно і як індивіди, і як члени локальних груп, і як члени масових соціальних спільнот, остільки суб'єкт "масової культури" може розглядатися як двоєдиний, тобто це й індивідуальний і масовий. У свою чергу поняття "масова культура" характеризує особливості виробництва культурних цінностей в сучасному індустріальному суспільстві, розраховане на масове споживання цієї культури. При цьому масове виробництво культури розуміється за аналогією з поточно-конвеєрної індустрією.

Поняття і терміни «Масової культури»

«Масова культура» (англ. mass culture), у філософії, соціології поняття, узагальнено виражає стан буржуазної культури з середини 20 століття.
Масова культура - поняття, яке використовується для характеристики сучасного культурного виробництва і споживання. Це виробництво культури, організоване за типом масової, серійної конвеєрної індустрії і поставляє такий же стандартизований, серійний, масовий продукт для стандартизованого масового споживання. Масова культура - специфічний продукт сучасного індустріального урбанізованого суспільства.
Масова культура - це культура мас, культура, призначена для споживання народом; ця свідомість не народу, а комерційної індустрії культури; вона ворожа справді народну культуру. Вона не знає традицій, не має національності, її смаки та ідеали змінюються із запаморочливою швидкістю відповідно до потреб моди. Масова культура звертається до широкої аудиторії, апелює до спрощених смаків, претендує на те, щоб бути народним мистецтвом.
Критичний аналіз масової культури акцентував у ній характеристики "низькою", примітивної культури, "культури мас", що створює загрозу "високої культури", або підкреслював використання елітами масової культури, збудливою "низинні інстинкти" для духовної експлуатації мас, масової стандартизації і знеособлення. При більш оптимістичних підходах масова культура розглядалася як в цілому цілком задовільна форма культури, характерна для зрілого індустріального суспільства з високим рівнем освіти, високим рівнем життя, з розвиненою системою масових комунікацій. У сучасній соціології поняття "масова культура" все більше втрачає свою критичну спрямованість. Підкреслюється функціональна значимість масової культури, що забезпечує соціалізацію величезних мас людей в умовах складної, мінливої ​​середовища сучасного індустріального урбанізованого суспільства. Стверджуючи спрощені, стереотипні уявлення, масова культура тим не менш виконує функцію постійного життєзабезпечення для самих різних соціальних груп. Вона забезпечує також масове включення в систему споживання і тим самим функціонування масового виробництва. Масова культура характеризується загальністю, вона охоплює широку серединну частину суспільства, зачіпаючи специфічним чином і еліту, і маргінальні верстви.
«М. к.»стверджує тотожність матеріальних і духовних цінностей, в рівній мірі виступають як продукти масового споживання; поняття«бестселер»придбало в ній універсальний характер. Для «М. к.»характерне виникнення і прискорений розвиток особливого професійного апарату, завданням якого є використання змісту споживаних благ, техніки їх виробництва і розподілу в цілях підпорядкування масової свідомості інтересам монополій та державного апарату, спотворення і заглушення протесту