Теплодимокамера

2.12.1. Теплодимокамера обов’язково розміщається у будівлі, яка стоїть окремо (чи добудована до будівлі пожежного депо i з'єднана через тамбур) i має два виходи, що розташовані з різних боків будівлі. Обладнується припливно-витяжною вентиляцією (за умови створення безпечних концентрацій диму протягом 2 хв), автоматикою стеження за газодимозахисниками (напругою не вище 36 В), пристроями для імітації факторів пожежі i приміщеннями.

2.12.2. Для задимлення димокамери треба застосовувати димові шашки, відходи деревини (тирсу i стружку), а також інші речовини, які не викликають отруєння i опіків у газодимозахисникiв. Забороняється застосовувати нафтопродукти, горючі плівки i полімерні матеріали.

2.12.3. Перегородки i підлога мають виконуватися із негорючих матерiалiв. У дверних прорізах, перегородках та інших конструкціях не повинно бути гостро виступаючих частин (цвяхів, болтів тощо). Двері відчиняються із приміщень назовні.

У примiщенні пульта теплодимокамери повинно бути вікно розміром не менше 1м х1 м для контролю за станом особового складу.

2.12.4. При проведенні занять з газодимозахисниками керівник користується діючою методикою проведення занять з особовим складом ГДЗС пожежної охорони, i перед тренуванням у задимленому середовищі зобов'язаний:

- опитати особовий склад про стан здоров'я;

- оголосити вправи, поставити завдання, звернувши особливу увагу на безпеку праці під час виконання вправ;

- включити освітлення виходів, перевірити температуру повітря (для димокамери до +40⁰С, для теплокамери до +50⁰С), стан гучномовного зв'язку, сигналізації, витяжної вентиляції;

- зняти запори з дверей. Шумові ефекти не мають перевищувати допустимих норм згідно з вимогами ГОСТ 12.1.003-83 та санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях СН № 3223-85.