172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:
Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.
173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:
Двох напрямків.
174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори:
Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.
175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:
Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.
176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:
Створення резервного ліжкового фонду.
177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:
|
|
Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.
178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:
Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.
179. Скільки режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій?
3
180. В режимі підвищено готовності функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:
У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.
181. В режимі надзвичайності ситуації функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:
В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.
182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України?
4
183. До 1 рівня інформаційної системи належать:
Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).
184. До 2 рівня інформаційної системи належать:
Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.
185. До 3 рівня інформаційної системи належать:
Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
186. До 4 рівня інформаційної системи належать:
Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та