2015-10-13
758
1. Чума 2. Холера 3. Натуральна віспа 4Жовта гарячка 5. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) 6. Пастерельоз 7. Хвороба Марбург 8. Гарячка Ласса
9. Гарячка Ебола 10. Контагіозні вірусні гарячки: денге, Чикунгунья, долини Ріфт, Західного Нілу 11Енцефаломієліти: Західно-і Східно-американські,
Венесуельський 12. Енцефаліти: Каліфорнійський, Сент-Луїс, долини Мур рея 13. Бруцельоз 14. Туляремія 15.Сибірка 16. Сап 17. Меліоїдоз 18. Орнітоз 19. Лістеріоз 20. Сказ 21. Еризипелоїд 22. Легіонельоз 23. Епідемічний висипний тиф 24. Хвороба Білла 25. КУ – гарячка 26. Мишиний тиф 27. Марсельська гарячка 28. Кліщовий поворотний висипний тиф 29. Туберкульоз 30. Псевдотуберкульоз 31. Геморагічна гарячка 32. Кримська гарячка 33. Омська гарячка 34. Гарячка з нирковим синдромом 35. Лептоспіроз 36. Ящур 37. Кліщовий енцефаліт 38. Хвороба Лайма
Носійство збудників особливо небезпечних хвороб 1. Холери 2. ВІЛ-інфекції Організація боротьби з інфекційними захворюваннями в умовах надзвичайної ситуації покладається на Державну надзвичайну протиепідемічнакомісія (ДНПК ), до складу якої входять керівники органів місцевого самоуправління, управління охороною здоров’я даної території, лікарі – інфекціоністи, гігієністи, епідеміологи, ветеринари та інші фахівці.
Для забезпечення чіткості і ефективності роботи ДНПК у її структурі створюються лікувальна, протиепідемічна, карантинна, лабораторна і дезінфекційна групи.
Усі інфекційні лікарні в осередку надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними інфекціями, повинні працювати в режимі стаціонару для хворих з особливо небезпечними інфекціями, персонал їх переводиться на казармене положення, забезпечується цілодобова охорона. Час повного розгортання таких лікарень 10-12 годин.
Основні завдання інфекційної лікарні:
- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги хворим і ураженим бактеріологічною (біологічною) зброєю; застосування сучасних методів діагностики і лікування, найбільш доступних для використання в умовах надзвичайної ситуації.
Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання та організація роботи.
Державна служба медицини катастроф є особливим видом державної аварійно-рятувальної служби, основною метою якої є надання безоплатної медичної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру, рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Відповідно до основної мети на ДСМК покладаються наступні завдання:
- надання безоплатної медичної допомоги на догоспітальному і госпітальному етапах постраждалим при надзвичайних ситуаціях, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;
- ліквідація медико-санітарних наслідків НС;
- участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій, що здійснює санепідемслужба МОЗ України;
- організація взаємодії робочих сил, засобів і медичних закладів відповідно на центральному і територіальному рівні у сфері медичного захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій; координація роботи із забезпеченням готовності органів охорони здоров’я, систем зв’язку та оповіщення до дій при надзвичайних ситуаціях;
- прогнозування медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій та розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів з метою зменшення негативного впливу таких ситуацій;
- проведення збору та аналізу інформації про медико-соціальні наслідки надзвичайних ситуацій у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС);
- створення і раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів ДСМК на центральному і територіальному рівні;
- участь у підготовці атестації формувань та їх особового складу;
- проведення науково-дослідних робіт, пов’язаних з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Організація боротьби з інфекційними захворюваннями в умовах надзвичайної ситуації покладається на Державну надзвичайну протиепідемічнакомісія (ДНПК ), до складу якої входять керівники органів місцевого самоуправління, управління охороною здоров’я даної території, лікарі – інфекціоністи, гігієністи, епідеміологи, ветеринари та інші фахівці.
Основними завданнями ДНПК є:
здійснення загального керівництва і контролю за своєчасним і повним проведенням протиепідемічних заходів для локалізації і ліквідації осередку інфекційного захворювання; розробка, затвердження і впровадження комплексу заходів з метою ліквідації осередку особливо-небезпечної або карантинної інфекції; організація встановлення кордонів осередку; контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил; мобілізація необхідних сил і засобів для забезпечення проведення запланованих заходів, вирішення питань взаємодії між різними службами; прийняття рішень щодо встановлення або зняття режимів карантину чи обсервації; визначення порядку в’їзду і виїзду з осередку, порядку евакуації хворих, їх ізоляції та лікування; коригування плану протиепідемічних заходів, з’ясування причин виникнення осередку і проведення епідеміологічного аналізу спалаху. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи ДНПК у її структурі створюються лікувальна, протиепідемічна, карантинна, лабораторна і дезінфекційна групи.
