Варіант 2

Завдання для контрольних робіт

З дисципліни «Господарське право»

Для спеціальності «Правознавство»

Варіант 1.

1. Визначте правильні відповіді у тестах.

1. До методів господарського права не відноситься:

А) метод автономних рішень

Б) метод владних приписів

В) метод рекомендацій

Г) метод субординації.

2. Майнові відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосе­редньому здійсненні господарської діяльності називаються:

А) організаційно-господарськими

Б) господарсько-виробничими

В) внутрішньогосподарськими

Г) зовнішньогосподарськими

3. Учас­ників господарських відносин, які здійснюють господарську ді­яльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність гос­подарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, називають:

А) господарськими організаціями;

Б) споживачами;

В) суб’єктами господарювання;

Г) фізичними особами-підприємцями.

4. Датою державної реєстрації юридичної особи є:

А) дата проведення установчих зборів.

Б) дата підписання статуту;

В) дата подачі документів для проведення державної реєстрації юридичної особи державному реєстратору;

Г) дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи

5. Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати:

А) три дні;

Б) сім днів;

В) один місяць

Г) два дні.

1. Дайте обґрунтовану відповідь на питання.

Предмет та методи регулювання господарського права.

1. Розв’яжіть задачу.

14 травня 2013 року між Замовником та Постачальником було укладено договір поставки. Замовник звернувся до суду з позовом про стягнення неустойки за порушення строків поставки. Постачальник зазначив, що положеннями п. 5.2 Договору передбачено, що поставка Продукції проводиться партіями протягом 10 календарних днів, тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції. Замовник письмової рознарядки Постачальнику не прислав.

Чи є підстави у Замовника для стягнення неустойки? Які норми Господарського кодексу, що регулюють порядок відшкодування збитків можуть бути застосовані у даному випадку?

Варіант 2.

1. Визначте правильні відповіді у тестах.

1. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть ри­зик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства:

А) у межах своїх вкладів;

Б) усім своїм майном;

В) у межах своїх вкладів, а в разі їх недостатності додаткову солідарну відповідальність;

Г) учасники товариства з обмеженою відповідальністю не несуть ри­зику збитків, пов'язаних з його діяльністю.

2. Повне товариство:

А) діє на підставі заснов­ницького договору;

Б) діє на підставі статуту;

В) має статутний капітал, розмір якого повинен становити не мен­ше суми однієї заробітної плати, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, дію­чої на момент створення товариства.

Г) має статутний фонд, поділений на частки.

3. Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються:

А) у випадках, визначених статутом;

Б) один раз на рік;

В) не рідше двох разів на рік;

Г) один раз на квартал.

4. Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважа­ються повноважними, якщо на них присутні:

А) усі учасники товариства;

Б) учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів;

В) учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів;

Г) учасники, що володіють у сукупності більш як 80 відсотками голосів.

5. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює:

А) ревізійна комісія;

Б) загальні збори учасників;

В) спостережна рада;

Г) правління.

1. Дайте обґрунтовану відповідь на питання.

Поняття, ознаки та види господарських правовідносин.

1. Розв’яжіть задачу.

06 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепітал Енерго Систем» (постачальник) та Публічним им акціонерним товариством «Центренерго» (покупець) був укладений договір постачання вугільної продукції № 111/22 (далі - Договір). Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що у випадку непостачання або неповного постачання вугілля в строки, передбачені договором, постачальник за кожен з перших 10 днів прострочення сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) вугілля за кожен день прострочення. За кожний з наступних 10 днів прострочення пеня збільшується на 0,3 % у порівнянні з пенею за кожен день попереднього періоду (наприклад, за прострочення строком від 11 до 20 днів 0,4 % від вартості непоставленого вугілля за кожен день; за прострочення строком від 21 до 30 днів –0,7 % від вартості непоставленого вугілля за кожен день і т.д.); за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вказаної вартості, і крім цього, постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов’язань за цим Договором.

Чи відповідає пункт 6.2 Договору вимогам чинного законодавства щодо визначення пені? Чи встановлено законодавчі обмеження щодо визначення розміру пені? Чи тягне з собою встановлення сторонами надмірно великого розміру штрафних санкцій наслідки визнання недійсним пункту договору?