Матеріал до лекції

Інформаційна кампанія. Першочерговою умовою забезпечення ефективності запровадження повноцінного і дійового механізму створен­ня та функціонування ПС та ДБСТ є формування на місцевому рівні позитивного іміджу інституту сімейного влаштування дітей-сиріт, прове­дення інформаційної кампанії з роз'яснення доцільності і необхідності пропонованих дій. Також завданням кампанії є безпосереднє залучення кандидатів для створення ПС та ДБСТ. Інформація щодо діяльності сімей може надаватися в ході проведення конференцій, семінарів, "круглих столів". Також періодично мають подаватися інформаційні матеріали в газетах, журналах, теле- та радіопрограмах, розміщуватися об'яви в уста­новах, організаціях, закладах. Одним із напрямів розповсюдження інфор­мації мають стати тематичні буклети. Інформаційні матеріали мають вис­вітлювати такі питання:

- особливості функціонування ПС та ДБСТ;

- позитивний досвід функціонування таких сімей в Україні;

- контактні телефони або адресу, за якими можуть звернутися бажаючі отримати більш детальну інформацію.

Результатом інформаційної кампанії є звернення громадян, яких заці­кавила інформація щодо сімейних форм влаштування дітей-сиріт, ПС як альтерна­тивної форми державної опіки над дітьми-сиротами та"дітьми, позбавлени­ми батьківського піклування.

Клієнту надається певний термін (зазвичай, місяць) на обмірковуван­ня отриманої інформації, і у випадку позитивного рішення соціальний працівник запрошує на другу зустріч уже подружню пару. За підсумками першої зустрічі кандидат у прийомні батьки заповнює загальну анкету.

Друга зустріч з кандидатами спрямована на поглиблення знань клієнтів щодо специфіки функціонування ПС та ДБСТ і орієнтує їх на з'ясування реальних можливостей родини щодо надання домівки біологіч­но нерідній дитині. У ході бесіди спеціалісту важливо підвести батьків до усвідомлення проблем, з якими прийде в сім'ю прийомна дитина.

Під час бесіди наголошується на необхідності співпраці із соціаль­ним працівником, який здійснює соціальний супровід сім'ї.

Соціальному працівнику слід ознайомитися з характеристиками прийом­ної дитини, яку прийомні батьки мають бажання взяти на виховання (стать, вік, особливості розвитку тощо), обговорити наявні в родині можливості та ресурси для забезпечення нормального розвитку 1 соціалізації вихо­ванців. Крім того, треба обов'язково визначити ставлення кандидатів до, необхідності підтримувати зв'язки дитини з біологічними родичами, це вкрай важливо при підборі прийомної дитини.

Клієнти, щодо яких не виникає серйозних зауважень, визначаються як потенційні кандидати на створення ПС (ДБСТ). На завершення розмови їм пропонується заповнити спеціальну анкету.

Для обговорення нової інформації в сімейному оточенні і для прий­няття спільного рішення кандидатам у прийомні батьки пропонується дея­кий час (зазвичай, місяць). Цей термін надається з тим, щоб вони впевни­лися у серйозності прийнятого рішення. Соціальний працівник за цей час має можливість перевірити інформацію про родину.

Підготовча робота з кандидатами. На другій бесіді кандидати інфор­муються з приводу подальшої підготовчої роботи, що складається з кількох етапів:

- оцінка життєдіяльності родини з точки зору дотримання умов, за яких особи не можуть стати прийомними батьками;

- відвідування соціальним працівником родини кандидатів;

- перевірка інформації про кандидатів у прийомні батьки (у разі необхідності);

- бесіда кандидатів з психологом;

- проходження кандидатами тренінгу з підготовки потенційних прийом­них батьків.

- Однією із обов'язкових умов прийняття рішення про створення прийом­ної сім'ї є відвідини соціальним працівником родини кандидатів, бесіда із. кожним членом сім'ї щодо інформації про сім'ю кандидатів. За результатами відвідування соціальний працівник складає загальне уявлення про родину, окремих її членів, що є підставою для підготовки висновку про можливість оформлення сім'ї як прийомної. Якщо в ході відвідування сім'ї у спеціаліста виникають сумніви сто­совно інформації про кандидатів у прийомні батьки, потребується додат­кова перевірка.

Перевірка інформації про кандидатів у прийомні батьки. Для визначення кандидатів у прийомні батьки потребується максимальна інформа­ція про батьків та родину в цілому як гарантія створення оптимальних умов розвитку та виховання прийомної дитини. Під час другої співбесіди кандидатів у прийомні батьки обов'язково попереджають, що надані ними відомості перевірятимуться і на це потрібна їхня згода. Основне правило для цього випадку - дотримання конфіденційності

Інформація про кандидатів повинна перевірятися коректно, без пору­шення особистих прав членів родини. Її доцільно проводити в тому разі, якщо у соціального працівника виникають сумніви щодо достовірності інформації, наданої кандидатами під час зустрічей, і вони підтверджують­ся при відвідуванні родини.

Співбесіда кандидатів з психологом. Завдання цієї співбесіди, яку організовує соціальний працівник, - з'ясувати мотивацію кандидатів взя­ти дитину на умовах влаштування прийомної сім'ї, допомогти клієнтам прийняти об'єктивне, усвідомлене рішення. Під час бесіди з'ясовуються мотиви (у тому числі й неусвідомлені) бажань, висловлених кандидатами, а також можливі позитивні і негативні, бажані й небажані наслідки, що можуть виникнути при створенні ПС (ДБСТ). Необхідно, щоб особи, які хочуть стати прийомними батьками, реально оцінювали свої можливості, адже прийомні батьки будуть нести відповідальність за життя і розвиток дітей, які приходять у сім'ю. Вони повинні бути здатними надати прийомній дитині допомогу, відповідну ЇЇ розвитку і стану.

- Тренінг з підготовки кандидатів. Однією із умов прийняття рішення про створення ПС та ДБСТ вимога проходження кандидатами курсу підготовки до соціальної ролі вихователів дітей, позбавлених батьківського піклування. Основним завданням такої підготовки є активізація досвіду, почуттів, навичок, якими володіють потенційні прийомні батьки та батьки-вихователі, для того щоб зрозуміти почуття дітей, які прийдуть на вихо-вання, визначити шляхи взаємодії, набути вміння спрямовувати набуті на­вички на створення найкращих умов життя та виховання таких дітей..

Курс тренінгу орієнтований на вирішення різних проблем ПС та ДБСТ на всіх етапах функціонування: від часу приходу дитини до часу, коли вихованець залишає сім'ю. У ході підготовки потенційні прийомні батьки та батьки-вихователі мають чітко усвідомити особливості розвитку дітей, які приходять на виховання у сім'ю, специфіку функціонування такої сім'ї порівняно з біологічною родиною. Курс складається з восьми занять, які мають послідовний характер та зміст. Учасників, які пройшли весь курс навчання і не втратили бажання взяти у свою сім'ю чужих дітей, можна вважати достатньо підготовлени­ми до створення ПС або ДБСТ.

Підбір дітей на виховання. Наступним кроком у створенні ПС та ДБСТ є підбір вихованців. 1 хоча батьки потребують допомоги та підтримки спеціалістів у вирішенні цього питання, але остаточне рішення вони ма­ють прийняти самостійно.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані у сім'ю з: навчально-виховного закладу (школи-інтернату, бу­динку дитини, дитячого будинку тощо), лікарні, притулку, сім'ї родичів, знайомих.. Перш ніж прийняти рішення про влаштування дитини у сім'ю, прийомні батьки повинні знати стан здоров'я дитини; причину, з якої дитина залишилася без батьківської опіки; вік дитини; інформаціюпро біологічних батьків і родичів. Соціальному працівникові слід пам'ятати, що не всі діти можуть бути влаштовані в сім'ю. Можливі обставини, які є неприйнятними для батьків: вади фізичного та психічного розвитку; наявність асоціальних батьків, родичів; кримінальне минуле; генетична спадковість тощо. Не слід влаш­товувати на виховання дитину, якщо батьки не впевнені у правильності цього рішення.

Методика підбо ру дітей на влаштування до ПС може бути представлена у вигляді моделі налагод­ження психологічного контакту з декількох етапів:

- збір спеціалістом інформації про дітей, що потребують влаштування у сім'ю (у яких закладах перебувають, якого віку діти тощо);

- відвідання закладу спеціалістом, налагодження контактів з керівництвом, збір інформації про дитину, яка потребує влаштування;

- визначення з батьками, яку саме дитину вони хочуть взяти на виховання;

- відвідання закладу соціальним працівником спільно з батьками - батьки знайомляться з документами, отримують повну інформацію про дитину;

- батьки спільно з соціальним працівником, на основі інформації про дитину, розробляють модель знайомства і налагодження психологічного контакту з дитиною;

- знайомство батьків з дитиною;

- періодичні зустрічі на звичній для дитини території з метою налагодження контакту, знайомство дитини з членами сім'ї;

- відвідання дитиною родини на короткий час (вихідні дні, свята тощо);

- перехід дитини на проживання у сім'ю.

Юридичне оформлення. Юридичне "оформлення статусу родини, яка бере на виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, покла­дається на відділи у справах сім'ї та молоді. Ця робота передбачає кілька етапів:

6. Допомога батькам у підготовці документів.

7.Оформлення висновку про можливість надання сім'ї статусу ПС або ДБСТ.

8.Перевірка житлово-побутових умов сім'ї спільно зі спеціалістами служби у справах неповнолітніх, оформлення відповідного акта обстеження.

9.Підготовка документів на розгляд опікунської ради (висновок опі­кунської ради).

10.Підготовка документів на оформлення статусу родини органами місцевої виконавчої влади:

- рішення про надання сім'ї статусу ПС або ДБСТ або рішення про передачу дитини (дітей) на виховання у ПС;

- угода про передачу дитини (дітей) на виховання в сім'ю;

- додаток до угоди з обґрунтуванням фінансування дитини (дітей) та формою звітності про використані кошти.

Сім'я набуває юридичного статусу ПС або ДБСТ після підписання відповідного рішення. Виплати на утримання вихованця починаються після підписання угоди про передачу дитини на виховання.

Соціальний супровід. Він уможливлює реалізацію основного принци­пу функціонування ПС співпраці соціального працівника і прийомних батьків, зміцнення доброзичливих стосунків. Процес соціального супро­воду поділяється на кілька етапів.

На етапі входження прийомної дитини в сім'ю збирається інформа­ція про дитину, яка влаштовується на виховання, рівень її розвитку, соціальні зв'язки, стан здоров'я, емоційні проблеми тощо. Отримана інфор­мація є основою для розробки стратегії соціального супроводу дитини та сім'ї, в той же час вона є базовою для подальшого оцінювання ефектив­ності виховання та розвитку дитини в сім'ї.