Ускладнення при вроджених вадах серця

Система	Ускладнення	Варіант вади серця
Серцево-судинна	Септичний ендокардит	Відкрита артеріальна протока, ізольований стеноз легеневої артерії, дефект міжшлуночкової перегородки, тетрада Фалло
Ревматизм	Дефект міжпередсердної перегородки, відкрита артеріальна протока
Аневризма аорти	Коарктація, стеноз аорти
Інфаркт міокарда	III фаза "синіх" вроджених вад серця
Миготлива аритмія	Нашарування ревматизму при дефекті міжпередсердної перегородки
Атріо-вентрикулярна блокада	Дефект міжшлуночкової та міжпередсердної перегородок (великі дефекти)
Екстрасистолія	Усі вроджені вади серця
Органи дихання	Затяжна та хронічна пневмонія, ателектази	І фаза перебігу вроджених вад серця зі збагаченням малого кола кровообігу, транспозиція магістральних судин
Первинний туберкульоз	II-ІІІ фаза вроджених вад серця, тетрада Фалло, ізольований стеноз легеневої артерії, транспозиція магістральних судин
Центральнанервовасистема	Гіпоксемічні напади	І фаза перебігу вроджених вад серця зі збідненням малого кола кровообігу
Порушення мозкового кровообігу, абсцеси мозку	І-ІІІ фази цих самих вад
Емболія, крововиливи	Коарктація аорти, вади зі збідненням малого кола кровообігу
Органи кровотворення	Залізодефіцитна анемія	І фаза перебігу вроджених вад серця зі збідненням малого кола кровообігу
Геморагічні ускладнення: тромбоцитопенія, синдром дисемінованого внутрішньо-судинного згортання крові	III фаза вроджених вад серця

Найбільш часте ускладнення – інфекційний ендокардит як на фоні вроджених вад серця,

Структурно-логічна схема №3

Пролапс мітрального клапана (ПМК), під яким розуміють аномальне прогинання у ліве передсердя під час систоли лівого шлуночка однієї або обох стулок мітрального клапана (МК), є найпоширенішою патологією клапанного апарату серця. Актуальність проблеми ПМК зумовлена не лише його широкою розповсюдженістю, але й можливими ускладненнями — кардіальні дизритмії, інфекційний ендокардит, мітральна регургітація та раптова смерть, частота якої серед дорослого населення останнім часом зростає

класифікація

І ступінь (мінімальний) — потовщення стулки або стулок на 3–5 мм, аркоподібна деформація мітрального отвору в межах 1–2 сегментів, змикання стулок не порушене;

ІІ ступінь (помірний) — потовщення на 5–8 мм, подовження стулок, глибина пролабування понад 10 мм, деформація контуру мітрального отвору в межах декількох сегментів, розтягування хорд, можливі поодинокі їх розриви, мітральне кільце помірно розширене, змикання порушене або відсутнє;

ІІІ ступінь (значний) — потовщення стулок понад 8 мм, їх подовження, максимальна глибина пролабування, багаточисельні розриви хорд, значне розширення мітрального кільця, змикання відсутнє, систолічна сепарація стулок, можливий багатоклапанний пролапс, розширення кореня аорти.

Допплерехокардіографія мітрального клапана дозволяє кількісно оцінити трансмітральний кровообіг та функцію клапана. Недостатність мітрального клапана діагностують за наявністю турбулентного систолічного потоку за стулками мітрального клапана в лівому передсерді. Слід зауважити, що помилково позитивні результати (псевдопролапси) можуть бути викликані також високою позицією датчика (при високій позиції стулки в систолі в нормі здійснюють рухи назад, і хибне голосистолічне прогинання стулок мітрального клапана може виявлятися у 60 % здорових людей), перикардіальним випотом та незначним передньосистолічним рухом передньої мітральної стулки.

Рекомендована література

Основна:

1. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб – Винница: ГП ГКФ, 2003. - стр. 421-435, 500-501;

М.: МЕДпресс-информ, 2004. - стр. 340-351, 401-402;

М.: МЕДпресс-информ, 2006, 2007. - стр. 385-396, 450-451.

Додаткова:

1. Мазурин А. В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.: Медицина, 1986. – стр. 136-143, 147-149, 177-180.

2. Учебно-методическое пособие по курсу пропедевтики детских болезней. Раздел 2. Издание третье, дополненное. – Винница, 2001. – стр. 94-104, 149-151.

3.4. Орієнтовна картка для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.

Основні завдання	Вказівки
Вивчити:
1. Етіологію	Назвати основні етіологічні чинники та фактори, що сприяють виникненню порушень ритму і провідності
2. Клініку	Скласти класифікацію клінічних проявів (особливості порушень гемодинаміки) при порушеннях ритму і провідності
3. Діагностику	ЕКГ - діагностика та диференційна діагностика порушень ритму і провідності
4. Диференційну діагностику номотопних аритмій, екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, фібриляції і тріпотіння передсердь і шлуночків; порушення провідності, синдрому передзбудження